Дмитра Московського було мобілізовано у 2022 році, коли йому виповнилося 22. На війні він став кулеметником. Загинув 4 грудня 2024 року під Ростовом в аварії під час відпустки та поїздки додому.

Я, який безумовний патріот Нашої Великої Батьківщини, з обуренням дізнався про неприпустиму халатну подію в Якутії, яку різні місцеві націоналісти чомусь називають Саха.

У будинку-інтернаті імені В. П. Решетнікова м. Якутська днями помер постоялець, тіло якого виявили в камері через тиждень.

От я й думаю, що керівника, який допустив безгосподарну витрату корисного живого матеріалу, слід показово покарати. Якщо залишити такий факт без реагування компетентних органів, ми далеко можемо піти! Можемо дійти до підриву основ народного господарства та взагалі дисципліни в країні, яка зараз, під час СВО, є обов’язковою та необхідною.

ОБЕРЕЖНО: РІВЕНЬ ІРОНІЇ Й САРКАЗМУ В ЦЬОМУ ТЕКСТІ ЗАШКАЛЮЄ.

Сподіваюся, любі земляки, всі ви дивилися «пряму лінію», поєднану з традиційною великою прес-конференцією Володимира Володимировича Путіна? Я всю її переглянув — вважав за свій громадянський обов’язок у наших драматичних умовах. І знаєте, який результат мого перегляду? Ось головний висновок, зроблений мною з виступу нашого дорогого Президента?

Висновок такий: я багато чого в нього навчився. Ось із усього, що Володимир Володимирович говорив, я зрозумів: треба в усьому, у будь-якій ситуації — у країні, у війні, в економіці, у повсякденному житті будь-якої російської людини — вчитися бачити добре. Оптимізм і запал у виступі Президента вдихнув у мене нові надії та віру у позитивні перспективи.

Вчитися мислити позитивно — ключ до успіху у вирішенні всіх наших проблем.

Ось пишуть у «незалежних» ЗМІ, що рівень народжуваності мігрантів перевищує аналогічні показники у громадян Росії, особливо у російських. Публікуються лякаючі прогнози етно-демографічного складу населення РФ до кінця століття. Ну, до кінця століття треба ще дожити — і свіжонародженим жителям федерації, і мігрантам, що прагнуть до Росії, з центральноазійських країн. Може, даремно громадян нашої великої батьківщини лякають?

«Браві корейські новобранці проходять навчання на російській землі», — приблизно так звучать рапорти офіційних російських ЗМІ з приводу військового контингенту, який прибуває з «братньої» КНДР. Мілблогери більше пишуть, як гості «через пхеньянівський колючий дріт» здорово підсіли на інтернет без обмежень і особливо на порнуху без кордонів. Виявляється, у КНДР теж є секс, і солдати Кім Чен Ина не залізні.

ЗАЗНАЧЕНИЙ ТЕКСТ СУВОРО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ЧИТАТИ ЛЮДЯМ, ЯКІ НЕ РОЗУМІЮТЬ, ЩО ТАКЕ ІРОНІЯ ТА САРКАЗМ.

От даремно на Апті Ароновича Алаутдінова наговорюють! Даремно, прямо вам скажу!

Чому? А ось я відповім… Прямо відповім, без усяких там, без цих…

Ну, по-перше, він гарний! Апті Аронович — гарний! Немає в ньому звичайної для російських чеченців лютості: «Ти що сказав? Ти кому сказав?» — і відразу в пику! Ні, Апті Аронович не такий, він ввічливий, усміхнений, докладно та чемно все пояснює. Ось навіть цей ролик із Ютуба, де зібрано його інтерв’ю з приводу Курської операції ЗСУ. Там переможні реляції командира чеченського полку «Ахмат» щодо відбиття української агресії зібрано. Як усе зрозуміло й сумлінно викладено, гідно, навіть із якимось чеченським бойовим запалом! А те, що укропи паралельно з промовою на карті просування ЗСУ показують і на ній дедалі більше захоплених російських земель — та на це можна ніякої уваги не звертати! Апті в кадрі такий гарний, такий джигіт — очей не відірвати! Начхати нам на цю карту!

Якщо поглянути на списки загиблих на війні, то відразу впадає у вічі, що від кожної національної республіки в цих списках переважно представники корінних народів. Навіть у тих республіках, де корінне населення у меншості — його представники все одно переважають у списку загиблих. Пояснити таку ситуацію можна лише тим, що або російська армія навмисно відмовляє в підписанні договору багатьом росіянам із цих республік і бере переважно корінних, або ж більшість росіян, які підписали договір, тримають переважно в тилових підрозділах і на штабній роботі. Аналогічна ситуація з мобілізованими та строковиками: коли почався наступ ЗСУ на Курську область, то можна було спостерігати, як Москва перекидає під Курськ підрозділи строковиків із Республіки Саха, із Башкортостану, із Марій Ел, а також із окупованої української Горлівки на Донбасі. Строковиків із Москви та Московської області там ніхто не бачив.

Зґвалтування під час ДСВ — це плата «за сльози російських матерів, за зруйновані міста та села…» Як там далі у радянських агітках писали, не пам’ятаю вже. Крім того, зґвалтування — це загальновизнана тактична зброя Радянської Армії-визволительки! Ви ж не станете сперечатися, що радянський солдат (утім, так само, як сьогодні російський) має повне право ґвалтувати, грабувати та вбивати в ім’я великої Батьківщини, інакше він би так не чинив упродовж багатьох століть. Зокрема щодо корінних народів РФ. Скрізь, де ступала нога російського солдата, він ґвалтував, грабував і вбивав, а потім цинічно розповідав про своє миролюбство і докоряв та соромив інші країни за мілітаризм і жорстокість. Але російському солдатові це можна, він є носієм великої російської ідеї, розповсюджувачем російського світу! Адже ви згодні зі мною й не заперечуватимете очевидне?

Весь світ поринув у тупе очікування…

Російська армія в Україні йде у наступ. Темпи мінімальні, але прогрес відзначається — кілометри, іноді навіть сотні метрів звільненої території. Дещо українцям вдається потім відвойовувати. Такими темпами до перемоги Росії — роки й роки. Щодня боїв для ЗС РФ — понад тисячу загиблих. Тих, кого раніше вдалося заманити до армії нечувано щедрими зарплатами — їм такі й не снились у їхніх небагатих селах і селищах. Саме так — у селах і селищах: Москву та Пітер, великі промислові центри особливо мобілізаційними заходами не вантажать, щоб не спалахнуло.

РФ витрачає на день по $300 млн на війну — це без урахування втрат від ударів російською територією. Невідомо, яка частка удмуртських грошей там крутиться, але ясно, що Москва веде війну не за власний рахунок, бо в неї немає грошей навіть на самостійне проживання — все за рахунок колоній.

Імперці багаторазово заявляли, що у разі спроби будь-якої колонії звільнитися від влади Кремля ця колонія буде повністю розбомблена. Прикордонні області РФ навіть не спробували повстати, а вже зруйновані.

Понад 90 авіабомб рашистські льотчики скинули на Білгородщину, Курщину та свіжоокуповані регіони за останні чотири місяці, підрахувало видання Astra.

Ніколаєв придумав, як поширювати чуваську культуру по всьому світу — достатньо завойовувати чужі країни і відвозити звідти дітей до Чувашії, де їм нібито прищеплюватимуть любов до чуваської культури (насправді до російської культури регіонального чуваського розливу).

А гауляйтери республік Поволжя думають, що їх мине така доля? Хіба Москва залишила живими півдесятка тих гауляйтерів, які заправляли Донбасом під час війни і багато знали про всі військові злочини? Зараз у кожного гауляйтера кожної республіки і кожного регіону РФ — руки в крові по плечі, а не по лікоть. Москві хіба потрібно, щоб хоч хтось із них колись заговорив, навіть теоретично? Усі будуть винищені.

А гауляйтери республік Поволжя думають, що їх мине така доля? Хіба Москва залишила живими півдесятка тих гауляйтерів, які заправляли Донбасом під час війни і багато знали про всі військові злочини? Зараз у кожного гауляйтера кожної республіки і кожного регіону РФ — руки в крові по плечі, а не по лікоть. Москві хіба потрібно, щоб хоч хтось із них колись заговорив, навіть теоретично? Усі будуть винищені.

Переклад: «Ось так наші померли. Тут всю нашу техніку розвалили, мертві повсюди лежать. Страшно, хлопці, дуже страшно. Ось що від нього залишилося — он стегно, ще спалили, страшно».

Іти вбивати не страшно було, а як їх побили — то вже страшно?