Ось що це розповідає Ліга Вільних Націй.

Сучасний Кочкурівський муніципальний район Мордовії налічує 9442 жителі. З них 92% ерзя. Населення району стрімко скорочується — у 1970-х роках у ньому проживало 27 475 осіб.

Депутати так званих законодавчих зборів Нижегородської області звернулися до прем’єр-міністра Ресурсної Федерації Михайла Мішустіна з проханням виділити ділянку в Мордовії на території заповідника імені Смиридовича під «мінералізовану смугу». На думку Нижегородських депутатів, ініціатива допоможе запобігти розповсюдженню лісових пожеж і «захистити ядерні об’єкти» міста.

Поки що місцевий в.о. мера зайнятий своєю піар-кампанією та набирає політичні очки за допомогою гарних фоточок і дешевих видосиків, місто скувала потужна ожеледь, яка не зникає вже тиждень, якщо не більше. Збільшилася кількість травмованих і кількість автомобільних аварій, у деякі квартали міста навіть швидка проїхати не може. Наприклад, вулицею М. Еркая.

Дракина (Трака), Тарбеень аймак

Населення 1496 осіб

Перша згадка 1669

Мокша 77%, ерзя-шокша 20%

Мешканці мордовської столиці скаржаться, що вулицею Сущинського неможливо ходити — така ситуація вже багато днів.

Ніхто нічого не робить — двірників немає.

У Меморіальному музеї Мордовії працює виставка, присвячена 95-річчю утворення Мордовської автономії із Мордовського округу Середньо-Волзького краю. Опустимо той факт, що два різні народи Москва навмисно загнала в рамки однієї республіки для взаємної асиміляції та розчинення обох під виглядом надання суверенітету.

Так званий голова СК РФ повідомив, що поставив на контроль перевірку за зверненням сироти з Мордовії про незабезпечення її житлом.

Заявниця протягом восьми років перебуває у спеціалізованій черзі, однак досі її права не реалізовані.

І мокшанський, і ерзянський народи довго вимагали своєї державності — хай навіть формальної, але своєї. Проте Москва вирішила інакше. Розуміючи, що національні рухи не заспокояться, 1928 року Москва зважилася піти на «компроміс» — на базі Саранського округу «відокремити» мокшу й ерзя до Мордовського округу, який 1930 року став автономією, а 1934 року перетворився на Республіку, завдання якої полягала у руйнуванні ерзянського та мокшанського етносів і створенні штучного мордовського субстрату, який простіше русифікувати.

Про це розповідає Ліга Вільних Націй.

«Мордовське книжкове видавництво» видало російсько-ерзянський аудіорозмовник, створений виключно «для галочки», оскільки випускається у застарілому вигляді CD-дисків.

Група співробітників УФСВП цілий день збирала врожай картоплі та перекопувала город у Зубово-Полянському районі, де мешкає родина одного з учасників війни. Репресивний держапарат розрісся непомірно. Через побоювання Кремля щодо майбутньої революції чисельність співробітників різних каральних органів (зокрема й УФСВП) зросла так сильно, що багатьом із них просто нема чого робити.

2022 року в Лисичанську проживало 93 тисячі осіб. Батальйони русскомірних ватників із Татарстану звільнили місто від більшості населення та від будь-якої інфраструктури, тому в місті залишилося не більше 12 тисяч жителів, майже всі з яких півтора року жили без світла, газу та води. Торік Мінніханов заявив, що в місто повернули світло і почали повертатися люди, а цифра жителів зросла до 37 тисяч — жодного підтвердження цим даним, звісно ж, надано не було.

Сергій Фільов народився у Ростовській області на кордоні з Луганською областю України. Вже у віці він переселився до Мордовії, де служив ОМОНовцем. У 2022 році його мобілізували і відправили воювати, а матері натомість за сина місцева адміністрація встановила паркан із сітки-рабиці (все одно від сина пуття не було, а так хоч паркан є).

Спочатку розмова мала бути тільки про профілактику тероризму (у терористичній державі, так), але держава-терорист вирішила, що саме іноземці приносять у національні республіки ідеї про незалежність від Росії, а не сама Росія підштовхує до цього народи, що перебувають в умовах постійних репресій та етноциду.

«На фасаді будівлі МДПУ ім. М.Є. Євсєв’єва тепер красується портрет російського педагога, письменника Костянтина Ушинського, а також його цитата: “Поки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ”. Вражає та змушує задуматися!» — такі новини рознесли на всі вуха ватні паблики.