Категорія: Ідель-Урал

Ерзяни заявили про підготовку до проведення національного з’їзду. Через посилення репресій на батьківщині делегати зберуться в Естонії. Згідно відозви, опублікованої на сайті національного руху, з’їзд відбудеться наприкінці вересня, однак остаточне місце його проведення тримається в таємниці.

Перша світова війна була війною династичних імперій. На всіх її фронтах, по обидва боки конфлікту, найчастіше брали участь представники одного й того самого народу чи групи родинних народів.

Усі історії колонізованих Москвою народив схожі між собою, проте кожна має і свої відмінності. Ерзяни не виняток. В імперії — хоч би як вона називалася — ерзян не просто гнобили, а навіть позбавили права називатись ерзянами. У великій публікації «Біди» йдеться про те, як Ерзянь Мастор (Країна ерзян) переживала колонізацію Російською імперією і СРСР. Для зручності сприйняття ми розбили її на дві частини: у першій розповідається про історію, в другій — про становище ерзян у сучасній РФ.

Головна причина асиміляції неросіян Ідель-Уралу, Сибіру та навіть Північного Кавказу – захисна реакція психіки. Ніхто не хоче бути другосортним недолюдом та неповноцінним нацменом, яким у РФ є представник будь-якого автохтонного народу. Тому чуваш або ерзя має два шляхи.

Вихідці з Дагестану вирішили, що годі бути гарматним м’ясом для Кремля, і формують новий добровільний підрозділ – для участі у війні проти Росії на території України.

Минулими вихідними в Європі та США відбулися мітинги та пікети Ліги Вільних Націй (ЛВН). Організація, що об’єднала представників національних та регіоналістських рухів РФ, вивела на вулиці прихильників незалежності національних республік та окремих російських територій.

Головний старійшина ерзянського народу Сиресь Боляєнь прокоментував участь ерзян у Лізі Вільних Націй та співпрацю із фіно-угорськими державами, зокрема в рамках відзначення Тижня поневолених народів.

Централізація влади в Москві, її контроль над регіональними бюджетами та повна залежність республік від столиці – предмет давніх дискусій щодо реальності існування федерації у Росії. Російська служба «Голосу Америки» розповіла, про що у рамках Тижня поневолених народів, котрий відбувається зараз у США, говорили на віртуальній дискусії активісти суспільно-політичної платформи «Ліга вільних націй», що об’єднує національні рухи башкир, бурятів, інгерманландців, калмиків, татар та ерзян, які виступають за самовизначення народів Росії.

Для успішного виступу за набуття самостійності Татарстану потрібне вікно можливостей, потрібні союзники. А ще потрібне єднання народу в годину «Ч». А для такого єднання потрібно, щоби виступу передувала підготовка населення, з якою, на жаль, не все гаразд.

Російська Федерація переживає світанок національних рухів. І хоча значна частина розгромлених і заборонених партій, організацій та громадських рухів національного та регіоналістського характеру досі стоять на автономістських позиціях – ідеї незалежності та виходу зі складу РФ стрімко набирають популярності.

Ще раз хотів би звернутися до виступу очільника парламенту Республіки Татарстан Фаріда Мухаметшина за підсумками 33-го засідання Держради.

Фотографія, де православний священик благословляє мусульман на війну в Україні, при першому погляді викликає неприйняття і протест своїм цинізмом. А потім з’являється відчуття гидливості й сумна думка, що нічого не змінилося за останні 30 років, що тут працює той же принцип, що і в СРСР, коли всіх співробітників держустанов зганяли на «відкриті партійні збори» – аби народу більше в актовій залі сиділо. Батькові російської церкви, в якій немає віри, і по суті вона – філія ФСБ, все одно, кого благословляти, для неї це не таїнство, а захід.

17 липня Ліга Вільних Націй (ЛВН), що об’єднала представників поневолених Кремлем народів, звернулася до президента США Джо Байдена. В своєму відкритому листі активісти національних рухів просять підтримати їх народи у реалізації права на самовизначення.

Згідно з даними опитування служби досліджень hh.ru, в Башкортостані за рік зросла кількість людей, яким не вистачає зарплати, щоб забезпечити свої основні потреби – з 32% торік до 46% цьогоріч.