«Порятунок у незалежності»: у 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Москвою народів

Минулими вихідними в Європі та США відбулися мітинги та пікети Ліги Вільних Націй (ЛВН). Організація, що об’єднала представників національних та регіоналістських рухів РФ, вивела на вулиці прихильників незалежності національних республік та окремих російських територій.

«Мітинги та пікети – лише частина заходів, якими ми відзначаємо Тиждень поневолених народів (Captive Nations Week), офіційно встановлений у 1959 році президентом США Дуайтом Ейзенхауером. У спеціальній резолюції, складеній українським ученим Львом Добрянським, закріплювалося щорічне проведення третього тижня липня циклу заходів, присвячених народам, що знаходяться під гнітом комуністичної Росії. Згодом акцент у проведенні Тижня поневолених народів змістився у бік правозахисної тематики. Проте цього року, оголошуючи Тиждень поневолених народів, американський президент вперше назвав Росію – поставивши її на перше місце серед усіх репресивних режимів», – пояснює учасник ЛВН та голова Башкирського національного політичного центру Руслан Габбасов.

Найсхіднішим містом, у якому відбулася акція Ліги, став естонський Тарту, де існує осередок політичних емігрантів фінно-угорського походження. Представник народу Ерзя Аріс-Антон Смирнов прийшов на головну площу міста разом зі своїми друзями, серед яких – Олексій Іванов, оголошений у розшук російською поліцією. Кримінальну справу проти Іванова порушили через те, що він назвав “фашистами” поліцейських, які підійшли до нього під час антивоєнного пікету 24 лютого та попросили представитися. Також Олексій відомий тим, що спілкується з представниками влади комі мовою. Після одного із затримань молодий чоловік  зажадав перекласти протокол на комі мову, але російські силовики відмовилися шукати перекладача. У відповідь активіст відмовився підписувати протокол. У березні цього року Іванов попросив притулку в  Естонії.

Вагомою частиною активістів ЛВН є політичні емігранти нової хвилі, активісти національних рухів, які залишили Російську Федерацію вже в 2022 році. Проте, є й такі, хто емігрував раніше, як, наприклад, татарський громадський діяч Рафіс Кашапов, який відсидів у російській в’язниці трирічний термін за політичні погляди, зокрема за осуд анексії Криму. Рідний брат Рафіса – Нафіс Кашапов також є політичним емігрантом. Обидва брати, учасники руху «Вільний Ідель-Урал», провели акції у Великій Британії та Чехії.

Соратники Кашапових – татарські емігранти у Нідерландах (Дінар Мінкаєв та Дінар Сагдєєв), Швеції, Чорногорії (Нафіса Губайдулліна), Туреччині та США також вийшли на акції протесту. Татарин Іршат Хабі, разом із соратницею  з ерзянським прапором, провели пікет генконсульства РФ у Нью-Йорку. Біля ніг Іршата плакат із написом у кольорах Татарстану «Татари не раби! Татарстан не Росія!».

«Я дізнався про Лігу Вільних Націй від своїх татарських друзів. У цій організації як тюрки, так і фінно-угри, як мусульмани, так і буддисти. Регіоналісти-інгерманландці із козаками-націоналістами. Усіх нас об’єднує бажання здобути свободу і вийти зі складу Російської Федерації. Особисто я вважаю, що зараз наш татарський народ має історичний шанс. Потрібно ним скористатися. Наш порятунок у незалежності!», – розповідає Іршат, коли перехожі розглядають плакати та прапори активістів.

У США, окрім Нью-Йорка, пікети пройшли також і у Філадельфії та Клівленді. Організатор акції у Клівленді – ерзянський активіст Віталій Ромашкін. Молодий хлопець високого зросту тримає біло-червоно-чорний прапор – прапор ерзянського національного руху. Віталій пояснює: «На акцію я запросив своїх друзів – американців та українців. Вони знають, що я не є «хорошим росіянином», як і «поганим росіянином». Я взагалі не росіянин! Я ерзя за національністю, і я маю чітке розуміння того, що стрімке скорочення чисельності ерзян, агресивна політика асиміляції мого народу, як і інших поневолених народів – це те, чим пишається Росія і що російське суспільство вважає великим успіхом. Вони не можуть пишатися російською медициною та соцзабезпеченням, але пишаються асиміляцією. Я не маю бажання рятувати російську культуру, як і Росію взагалі. Ця в’язниця народів має бути зруйнована, і ерзяни мають набути державності». Акція у Філадельфії організована буряткою Раджаною Дугар-ДеПонте та калмиком Альбертом Шараповим. Група активістів із національними прапорами зібралася на площі перед музеєм мистецтва – традиційним  місцем проведення політичних мітингів у місті.

Альберт розповідає про еволюцію своїх політичних поглядів: «Я став прихильником незалежності Калмикії, ще будучи патріотом Росії. Я вважав Росію дружньою Калмикії країною. Тому не бачив жодної проблеми, щоб відокремитися, адже це принесе Калмикії лише одні переваги. Але мене мої земляки переконали, що росіяни приїдуть на танках і всіх нас повбивають. Після цього я, природно, перестав бути патріотом Росії, а через якийсь час перестав вважати себе росіянином і громадянином Росії. 2014 року під час Майдану я бажав українцям перемоги над проросійськими силами, вступу до ЄС та НАТО. Якби це сталося і українці почали жити краще, то люди в Калмикії бачили б у цьому приклад для себе. Звісно, Путін не міг цього допустити. Тому він розпочав агресію проти України. Але тому, що він зробив у лютому 2022 року, я не знаходжу логічного пояснення. Чисте божевілля. Я проти того, щоб Калмикія залишалася в Росії після Путіна, наш народ не переживе наступного нападу божевілля російського народу».

Одиночний пікет у містечку Спокен, штат Вашингтон, провів і козачий активіст В’ячеслав Дьомін. 1984-го його заарештували за антирадянську діяльність, після в’язниці відбував заслання в Казахстані. Звільнений під час горбачовської перебудови 1987-го серед великої групи амністованих політв’язнів. В’ячеслав бореться за визнання міжнародним співтовариством козаків окремим народом, і є прихильником ідеї незалежності Козакії – держави козаків, що згадується у резолюції  Конгресу США 1959 року.

Акції також відбулися і в Німеччині, де представник Башкирського національного політичного центру Ільшат Кинзябаєв організував пікет у центрі Франкфурта-на-Майні. До нього приєдналася група українських емігрантів.

Ще одна акція відбулася у Вільнюсі. У литовській столиці на Катедральну площу вийшли соратники заступника голови Конгресу ойрат-калмицького народу Володимира Довданова, який на початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну підписав звернення на підтримку українців (ще перебуваючи в Калмикії), а також представника інгерманландських регіоналістів Майка Інгрема. На мітингу виступив і представник Башкирського Національного Політичного Центру Марат Шакуров.

Пікет проти війни та імперської політики Росії відбувся і в Туреччині. На одній із площ в Анталії татарський національний активіст Фаріт Закієв провів акцію Ліги Вільних Націй. Як і в Німеччині з Литвою, підтримати прихильників відновлення незалежності окупованих країн прийшли активісти з Білорусі та України.

Загалом Ліга Вільних Націй змогла мобілізувати своїх прихильників в Естонії, Литві, Швеції, Німеччині, Нідерландах, Чорногорії, Великій Британії, Чехії, Туреччині та США. Географія і залучення учасників із новітньої хвилі політичної еміграції вказують на зростаючий інтерес до ідей незалежності серед національних і регіоналістських рухів усередині РФ.

«Завдяки серії наших заходів, проведених протягом усього Тижня поневолених народів, вдалося встановити нові контакти як з нашими емігрантами, так і з українцями, білорусами, литовцями, естонцями та представниками інших націй. Найголовніше – зросла кількість контактів із нашими земляками, що залишаються на території РФ. Наші акції не обмежаться пікетами на еміграції. Ми готуватимемо наших соратників до силового протистояння з кремлівським режимом», – підсумував один із співзасновників Ліги Вільних Націй Володимир Довданов.