Російська Федерація: чи такий уже братський «союз віковий»?

Централізація влади в Москві, її контроль над регіональними бюджетами та повна залежність республік від столиці – предмет давніх дискусій щодо реальності існування федерації у Росії. Російська служба «Голосу Америки» розповіла, про що у рамках Тижня поневолених народів, котрий відбувається зараз у США, говорили на віртуальній дискусії активісти суспільно-політичної платформи «Ліга вільних націй», що об’єднує національні рухи башкир, бурятів, інгерманландців, калмиків, татар та ерзян, які виступають за самовизначення народів Росії.

«Наші національні інтереси були грубо знехтувані, наші національні права були знищені практично, ми піддавалися асиміляції, наша мова знищується, наша культура знищується, максимум, що нам залишають, – це співати й танцювати на втіху Москви, на втіху московських гостей, які до нас приїжджають зрідка. Насправді всі наші республіки чи області перетворилися на сировинний придаток, який Москва використовує у своїх інтересах. У тих самих інтересах, таких як завоювання подальше», – розповідає Руслан Габбасов із національного башкирського руху.

«Багатьом із нас довелося залишити країну і зараз, гадаю, настає час четвертої хвилі. І я дуже рада, що ми стали частиною цієї організації «Ліга вільних націй», і думаю, що разом народи, підкорені й поневолені Росією, ми знайдемо шлях до незалежності», – додає Раджана Дугар-ДеПонте із національного бурятського руху.

Третій тиждень липня у США присвячений поневоленим народам. На його честь активісти «Ліги вільних націй» провели мітинг біля Білого дому.

«Ця акція з передачею листа президенту Байдену, акція, в ході якої ми заявили про себе як про народи, котрі борються за незалежність, вона показує, що наші цілі також збігаються з цілями українського народу, який бореться за свою незалежність, і зараз зазнає невиправданої та жорстокої агресії з боку Росії», – розповідає Раджана Дугар-ДеПонте, яка брала участь в акції.

Активісти організації різко засуджують використання військовослужбовців із російських регіонів у бойових діях проти України.

«Коли я був у Чеченській Республіці Ічкерії після першої російсько-чеченської війни, зустрічався з Масхадовим, Яндарбієвим та Шамілем Басаєвим, а також іншими лідерами Чеченської Республіки, вони всі в один голос говорили: коли, кажуть, трупи ми розбираємо, дивимося документи, саме у гарячих точках – татарин, башкир, або бурят, або Хакасія. Виходить, та сама технологія зараз працює в Україні, знищують “двох зайців”: найперше – це зменшує чисельність у національних республіках, друге – рятує свій російський слов’янський народ. Це дуже страшна справа», – прокоментував Рафіс Кашапов із національного татарського руху.

«На сьогоднішній день найбільших втрат на душу населення зазнають тувинці, буряти, етнічні казахи та представники народів Дагестану. Це пояснюється тим, що контрактників із цих республік не лише непропорційно багато відправили на війну, а й тим, що їх кидають у найгарячіші точки на передову», – додає Раджана Дугар-ДеПонте.

Символом стану справ у регіонах стала Бурятія: служба в армії для багатьох – це спосіб заробити щедрі виплати, запропоновані Путіним разом з іншими пільгами. При цьому саме бурятів стали звинувачувати у жорстокості на фронті та скоєнні злочинів.

«Банери із закликом вступити до російської армії на контрактну службу розвішують абсолютно скрізь – у під’їздах, у туалетах, була ситуація, коли на головному національному святі стояв намет для молодих людей. Тобто абсолютний абсурд. Це побічно підтверджує те, що російська армія має проблеми з постачанням “гарматного м’яса” в Україну. Себто люди все-таки розуміють, чим це може закінчитися, розуміють, що шлях звідти, з України, якщо вони, звичайно, повернуться, то як “вантаж-200”. На самому фронті відбуваються масові відмови, люди масово подають рапорти, масово відмовляються від подальшого проходження контрактної служби. Ми, наш фонд, активно допомагає у цьому», – коментує Володимир Будаєв, один із засновників Фонду «Вільна Бурятія».

Однак той соціальний ліфт, який військова служба надавала раніше, більше не здається привабливим, стверджує Володимир Будаєв.

Від себе додамо: міф про непорушну дружбу республік в РФ поступово розвіюється. І незабаром розвіється остаточно. Питання лише в тому, скільки ще людей загине до того часу.