Цей основний і вагомий «аргумент» шовіністи намагаються завжди застосовувати, коли не можуть заперечити опоненту з корінних народів.

«Чому вашими мовами не створено нічого видатного, чому ваші народи ніхто не знає у світі?» — так кажуть нам російські окупанти.

Якщо поглянути на списки загиблих на війні, то відразу впадає у вічі, що від кожної національної республіки в цих списках переважно представники корінних народів. Навіть у тих республіках, де корінне населення у меншості — його представники все одно переважають у списку загиблих. Пояснити таку ситуацію можна лише тим, що або російська армія навмисно відмовляє в підписанні договору багатьом росіянам із цих республік і бере переважно корінних, або ж більшість росіян, які підписали договір, тримають переважно в тилових підрозділах і на штабній роботі. Аналогічна ситуація з мобілізованими та строковиками: коли почався наступ ЗСУ на Курську область, то можна було спостерігати, як Москва перекидає під Курськ підрозділи строковиків із Республіки Саха, із Башкортостану, із Марій Ел, а також із окупованої української Горлівки на Донбасі. Строковиків із Москви та Московської області там ніхто не бачив.

А гауляйтери республік Поволжя думають, що їх мине така доля? Хіба Москва залишила живими півдесятка тих гауляйтерів, які заправляли Донбасом під час війни і багато знали про всі військові злочини? Зараз у кожного гауляйтера кожної республіки і кожного регіону РФ — руки в крові по плечі, а не по лікоть. Москві хіба потрібно, щоб хоч хтось із них колись заговорив, навіть теоретично? Усі будуть винищені.

А гауляйтери республік Поволжя думають, що їх мине така доля? Хіба Москва залишила живими півдесятка тих гауляйтерів, які заправляли Донбасом під час війни і багато знали про всі військові злочини? Зараз у кожного гауляйтера кожної республіки і кожного регіону РФ — руки в крові по плечі, а не по лікоть. Москві хіба потрібно, щоб хоч хтось із них колись заговорив, навіть теоретично? Усі будуть винищені.