«А де ваші великі науковці, письменники та поети, відомі на весь світ, як росіяни?»

«А де ваші великі науковці, письменники та поети, відомі на весь світ, як росіяни?»

Цей основний і вагомий «аргумент» шовіністи намагаються завжди застосовувати, коли не можуть заперечити опоненту з корінних народів.

«Чому вашими мовами не створено нічого видатного, чому ваші народи ніхто не знає у світі?» — так кажуть нам російські окупанти.

Читати далі

Репарації мовами й історією

Репарації мовами й історією

Одна з форм репарацій за окупацію, які Московська держава повинна виплатити національним республікам після розпаду Російської Федерації, цілком могла б бути гуманітарно-політичною.

Усі ми знаємо, що в історичної території Московії дуже мало ресурсів, а крім самої Москви, всюди вкрай нерозвинена інфраструктура та промисловість. Очевидно, що виплати репарацій затягнуться на кілька століть не менше. Однак вони потрібні якнайшвидше. Є один вихід із ситуації — вимагати частини репарацій у вигляді знань. Якщо раніше всі колонії Москви вчили лише її мову та її історію, нехай навіть понівечену і перекручену, то після розпаду імперії з’явиться шанс влаштувати зворотний процес — змусити населення Московської держави вивчати мови та історію колись завойованих ним народів.

Не заради того, щоб потішити чиєсь самолюбство та принизити московитів. Ні.

Читати далі

Мовна політика у сучасному світі

Мовна політика у сучасному світі

Потреба ідентичності полягає у прагненні (свідомому чи несвідомому) користуватися у будь-якій ситуації спілкування «своєю» мовою, природно засвоєною в роки життя. Таку мову називають материнською, або рідною (останній термін може мати й інші значення). Граничний випадок задоволення потреби ідентичності — одномовність. Навіть якщо у людини більше однієї материнської мови (наприклад, якщо батьки говорять різними мовами або дитина виховується нянею, яка говорить не тією мовою, що батьки), абсолютної рівності мов не буває, і завжди у людини якась мова стає першою, а якась другою [Edwards, 1994, с. 3].

Читати далі

Як під виглядом боротьби із засиллям «іноземщини» заборонити всі інші мови?

Як під виглядом боротьби із засиллям «іноземщини» заборонити всі інші мови?

Держдума розгляне законопроект, який зобов’яже підприємців у Росії оформляти вивіски російською мовою. Спочатку це, а потім і будь-які інші мови у вивісках заборонять. Було ж уже.

Залишилося заборонити такі слова:

Читати далі

Манкурт із Чувашії на фронті зняв відео для своїх друзів — показати їм реалії війни, щоб вони знали, яким він був ідіотом, пішовши туди

Переклад: «Ось так наші померли. Тут всю нашу техніку розвалили, мертві повсюди лежать. Страшно, хлопці, дуже страшно. Ось що від нього залишилося — он стегно, ще спалили, страшно».

Іти вбивати не страшно було, а як їх побили — то вже страшно?

Читати далі

Сьогодні Міжнародний день рідної мови

Сьогодні Міжнародний день рідної мови

Так уже вийшло, що серед асимільовуваних народів є дуже велика кількість людей, які знають національну мову на якомусь рівні, але недостатньо, щоб використовувати її постійно.

Тобто такі люди можуть спілкуватися мовою свого народу, проте частіше цього не роблять. Їм некомфортно, незручно, незвично. Зате вони можуть писати багато коментарів або навіть робити відео російською про те, яка гарна і співоча їхня національна мова. Навіть якщо звертаються до аудиторії, яка володіє цією мовою. Ось така проблема. Замість того, щоб розвивати і поширювати свою мову, ці люди хвалять її в соцмережах, не докладаючи жодних зусиль і навіть практично не використовуючи її.

Читати далі

У Держдумі хочуть розглянути закон про обов’язкову рекламу російською мовою

У Держдумі хочуть розглянути закон про обов’язкову рекламу російською мовою

Росіяни та манкурти постійно кажуть нам: «Ваші мови широко використовуються і добре розвиваються у ваших республіках, то навіщо ж ви хочете відокремитися від Росії?». А тепер навіть реклама буде лише російською. У такий спосіб збираються захищати російську мову від іноземного впливу. Наприклад, від арабізмів, персизмів, туркізмів тощо. Варто пам’ятати, що ми для них теж іноземці, тільки підневільні.

Читати далі