Місяць: Березень 2024

86 тисяч мешканців Башкортостану із 313 населених пунктів опиняться у зоні затоплення – посміявся окупаційний «прем’єр» Башкортостану Андрій Назаров.

Саме посміявся, адже щороку така ситуація, а не робиться взагалі нічого, щоб їй запобігати. І не робитиметься. Хіба це комусь треба?

Звісно, злякалися! Таджики злякалися. Зрозуміло, вони розуміють і передбачають можливі ексцеси. Пояснення причин паралізуючого страху зрозуміле й інтелектуалам, і примітивам. Таке навіть біологічно доходить, як до переляканого собаки, на очах у якого господар показово відшмагав ременем собаку-ляльку за завдану шкоду — живий собака скромненько відповзає вбік і про всяк випадок підтискає хвіст. Прошу не ображатись на порівняння з собакою — просто приклад дуже показовий. Та всі ми зараз у становищі цього слухняного собаки — нам показують, що з нами може статися, і ми смиренно мотаємо на вус.

Подібне може статися в будь-якій країні, але не будь-яка країна вихваляється, як будує потьомкінські села в чужій країні, коли у себе навіть необхідного немає.

Ця стіна, як сама Росія, здається монолітною, що стоїть намертво. Трохи штовхнеш — упаде.

13 шахтарів уже більше тижня перебувають під завалами на копальні «Піонер» в Амурській області. Серед них п’ятеро вахтовиків із Башкортостану.

«Традиційно, в Росії ніхто не несе жодної відповідальності за те, що трапилося. Ні голова Башкортостану, мешканці якого потрапили в біду, ведені бідністю та безробіттям у республіці. Ні губернатор Амурської області, на території якої сталася катастрофа. Ні Путін, який усе контролює, але ні за що не відповідає», — коментує «Республіка Йорто».

Пам’ятається, у відповідь на нашу статтю про переписування Москвою канонів ісламу піднялася хвиля обурення: «Неможливо, неймовірно! Коран написаний арабською, і його не можна перебрехати».

Але не так. Якщо взяти під контроль усі ЗМІ, закрити доступ населення до книг і зарубіжних інтернет-ресурсів, підгодувати імамів — переписати іслам цілком вдасться. Зрозуміло, не для всіх, лише для населення РФ. Уже зараз доводиться сумніватися в тому, наскільки достовірно перекладено Коран російською мовою (або національними мовами) у різних виданнях, особливо нових, припутінських. Арабською мовою далеко не всі володіють такою мірою, щоби читати його в оригіналі.

Традиційна акція «Мин татарча сөйләшәм» («Я розмовляю татарською») багато років проходила в Казані на центральній вулиці Баумана. Два роки тому її перемістили на площу театру Камала. Цього року акцію відправили ще далі від центру, і вона пройде біля будівлі цирку.

Цікаво-сумний факт: кількість найактивніших авторів усіх 7-ми національних мовних розділів Вікіпедії в республіках Ідель-Уралу не перевищує 400 осіб, а загальна кількість написаних статей — менше 700 тисяч. Для 7-ми мов. Тоді як кількість загиблих на війні вихідців саме з Ідель-Уралу — понад 10 тисяч людей, і це лише за останні 2 роки, без урахування попередніх 8 років війни, де загинуло 14 тисяч осіб з обох сторін.

Про трагедію в «Крокус-сіті» сказано вже стільки, що можна знайти версію того, що відбувається, на будь-який смак, для найдосвідченішого (навіть перекрученого) любителя політичних інтриг: тут і різні теорії змови; й авторитетні, аргументовані за найвищим розрядом, версії наймодніших експертів-політологів; і буйним квітом аналітичні виступи колишніх військових і спецслужбистів різних країн світу з різних політичних таборів.

Намагатися щось додати від себе в такій ситуації було б надзвичайно самовпевнено й нескромно — ну, хто я такий, щоб тягатися з маститими, досвідченими в хитросплетіннях геополітики заслуженими мужами? Може, краще промовчати?

Прошу мене пробачити, але не втримався… Вставлю і свої п’ять копійок, максимально лаконічно, не претендуючи на винятковість і оригінальність. Просто особисті рефлексії на цю тему та деякі історичні паралелі, що напрошуються…

Ну наприклад…

Про що сумувати? Що зажерта Москва хоч на годинку поринула в те, що вона століттями влаштовує іншим? Достатньо прогулятися в соцмережах по сторінках загиблих, аби зрозуміти, що ці люди підтримували режим, підтримували імперію, підтримували масові вбивства та винищення інших народів. Своїх дітей вони виховали точно так само. І якщо вони всі гинуть тому, що вітали всі дії Кремля, які потім до їхньої загибелі і призвели, то жодної емпатії до цих персонажів не повинно бути.

У 1986 році кількість казахів і росіян у Казахстані була однаковою.

Вже через 10 років казахів було вдвічі більше, ніж росіян — можемо списати ці зміни на еміграцію росіян до Росії, однак багато казахів теж емігрували до Росії.

Референдум 21 березня 1992 року показав, що прагнення татар до зміцнення своєї державності нікуди не поділося і будь-якої паперової республіки їм замало. Із 81,7% тих, хто взяв участь у референдумі, 61,4% проголосували «ЗА».

Цього дня у Москві між представниками Центральної Радянської влади та уряду Малого Башкортостану укладено «Угоду центральної Радянської влади з Башкортостанським урядом про Радянський Автономний Башкортостан».

Мене зворушив мешканець населеного пункту Тьоткіно, який перечулено, з душевним болем демонструє та коментує руйнування та втрати, яких зазнав унаслідок звільнення, як він каже, «хохлами» цього населеного пункту на території Білгородської народної республіки.

Про це повідомляє комп’ютерний лінгвіст Андрій Чемишев.

«Сервіс робиться для журналістів, які щодня щось перекладають з російської на марійську. Наш онлайн-перекладач їм трохи полегшує роботу», — розповів він.

Гауляйтери республік Ідель-Уралу, які розповідають нашим народам пишномовні промови про «захист росіян», активно «вітали» нас із десятирічним ювілеєм, коли імперія втягнула наші республіки у дуже велику війну.

Перша жертва російської військової агресії — Сергій Кокурін. Прапорщик військово-топографічної служби ЗСУ. Народився 01.01.1978 року в Сімферополі, вважав себе РОСІЯНИНОМ. Сергій не зрадив присяги та служив Україні до кінця.