Війна за русскій мір почалася з убивства росіянами росіянина

Гауляйтери республік Ідель-Уралу, які розповідають нашим народам пишномовні промови про «захист росіян», активно «вітали» нас із десятирічним ювілеєм, коли імперія втягнула наші республіки у дуже велику війну.

Перша жертва російської військової агресії — Сергій Кокурін. Прапорщик військово-топографічної служби ЗСУ. Народився 01.01.1978 року в Сімферополі, вважав себе РОСІЯНИНОМ. Сергій не зрадив присяги та служив Україні до кінця.

Вбито 18.03.2014 року двома кулями з Калашнікова в груди — він перебував на спостережній вежі 13-го фотометричного центру, звідки було видно, як і де саме російські війська (під командуванням Гіркіна/Стрєлкова) намагаються прорватися всередину української військової частини у Сімферополі. Крім нього, кульові поранення отримав його напарник, але вижив. Загиблий прапорщик залишив вагітну дружину, 4-річного сина — вони виїхали з Криму після похорону на цвинтарі Абдал. Через 2 місяці народився другий син. Нині вони мешкають в Одесі, яку щодня бомбять рашисти.

Російські окупанти вбили російського жителя Криму раніше, ніж почали стріляти в «западенців», як вони називають власне будь-якого українця, навіть мешканця сходу країни.

Це все, що потрібно знати і розуміти про кремлівську недоімперію та про її пафосні гасла.

Сергій був першим полеглим на війні солдатом, але не першим загиблим кримчанином. Перед ним рашисти викрали та закатували до смерті активіста з кримських татар: Решата Аметова 1975 року народження було вбито 15.03.2014 року — за 3 дні до Кокуріна. Майор Станіслав Карачевський із окупованого нині Бердянська, де нібито «проголосували за Росію» — другий загиблий військовий — 06.04.2014.

Тобто просто на самому початку рашисти вбили 2-х солдатів і як мінімум 1 цивільного (втративши при цьому 1 свого вбитого), а потім заявили, що взяли Крим без жодного пострілу. Гауляйтери вітали нас із цими вбивствами, а також з усіма загиблими земляками та початком великої війни.