Ну, з українцями це зрозуміло! Їм діватися нікуди: або знищать їхню країну з ними разом, або «доручать» третьорядну роль допоміжного народу в Російській імперії — на півночах нафту качати чи за тридев’ять земель на війні гинуть, захищаючи «рубежі батьківщини». Вибір, як то кажуть, той ще! Наш он, один ідейний фашист, Лев Вершинін, просто все роз’яснив: війна, щоб убити якнайбільше українців дітородного віку і звести український стрижень — волелюбність і свавілля. Вони, негідники, завжди намагалися відкрутитися від підпорядкування — від кріпосного права, від колгоспів, від совєтів. Упиралися, хитрували, тікали, воювали… Як писав Едуард Багрицький: «Раніше йшли ми до запорожців, а тепер до бандитів!» Це він про 20-ті роки минулого століття писав, характеризуючи опір «хохлів» більшовицькій окупації.
Читати далі