Лист Чуваської спілки письменників до Сталіна — насмішка у хвалебній формі

У листі Чуваського союзу письменників до Сталіна можна спостерігати дві суперечливі речі: з одного боку нахвалюють московитських окупантів (мовляв, без окупанта чуваш нікуди не придатний — навіть будувати за безкоштовно і в кайданах Петербург чуваш нібито вдячний), а з іншого боку — описують усі жахи московської окупації та споконвічну боротьбу чуваського народу проти Москви. Причому описують явно більше ненависті до Москви, аніж прихильності до неї.

Якщо відкинути початок і кінець звернення, це просто перерахунок злочинів московитів проти чувашів і чуваських повстань, а Чуваський союз письменників від себе додав хвалебні оди Сталіну і написав, що «чуваші хотіли би народжуватися росіянами», але «не виходить» і доводиться існувати «неповноцінним народом», який прагне «притертися» до російської «слави», бо «тільки росіяни можуть урятувати чувашів».

Грузини згадуються лише двічі, і то миттю. Росіяни ж згадуються понад 50 разів. Адже Сталін був манкуртом із Грузії. Тобто в СРСР, аби хоч якось про свою історію розповісти, треба було вихваляти росіян у всьому та скрізь. Навіть російського Сталіна. Не радянських, а саме росіян. Тому що і Сталін, який виріс (по суті — яничаром) під впливом імперських шовіністичних ідей, не любив називатися грузином — він обрав бути росіянином. Така ось психотравма, яка породила чергового жахливого царя Московії.

Про надмірне кохання московитів до невиправданих і перебільшених похвал писали ще багато століть тому мандрівники з різних країн. Наприклад, голландець Ніколас Вітсен у своєму «Подорож до Московії (1664-1665)» говорив, що навіть якщо відкрито глузувати з московитів, але робити це у хвалебній формі — вони не розуміють і радіють, хоча серед його власного народу глузування зрозуміли би навіть діти. Чим Чуваська спілка письменників і скористалася, написавши цього листа. Його миттю підхопила вся радянська преса.

Тож з одного боку проімперська пропаганда, а якщо придивитися — спроба поширити чуваську історію для якомога ширших мас в умовах окупації та фактичного безправ’я бути справжнім чувашем.