Місяць: Листопад 2024

Із Марій Ел у примусовому порядку депортували двох громадян Узбекистану, які не стали на міграційний облік у 2024 році. Здавалося б, мігранти не виконали цього закону, і лише тому їх видворили. Однак не все так просто. У постанові про депортацію було зазначено, що один із цих мігрантів, який приїхав у серпні 2024 року, не знав російської мови, що стало «додатковою підставою» для депортації.

14 листопада 1944 року власівці зі схвалення Гіммлера зачитали у Празі свій Маніфест КВНР до корінних народів, обіцяючи, що у разі війни на їхньому боці ті отримають значно більше прав і можливість розвиватися — як у «прекрасній Росії майбутнього» імені Навального і навіть краще. Попри ажіотаж навколо Маніфесту, крім росіян, його мало хто підтримав.

Вчора у світі відзначали День пам’яті уйгурського народу. Саме 12 листопада 1933 року було створено Ісламську Республіку Східний Туркестан у Кашгарі, а 12 листопада 1944 року створено Республіку Східний Туркестан у Кульджі. Москва та Пекін всіляко прагнули придушити будь-які прагнення уйгурів до незалежності, і врешті-решт їм вдалося зруйнувати ці республіки.

Поки монумент закрили фанерою, він розташований на території КФУ. Попередньо офіційне відкриття відбудеться 17 листопада, в день 220-річчя університету.

В 1804 Олександр I заснував імператорський Казанський університет.

У свої 45 років Микола Іларіонов вирішив, що це гарна ідея — вбивати людей за гроші. Пізніше виявилося, що за його відірвані ноги ніхто не хоче платити.

Про це розповідає Ліга Вільних Націй.

«Браві корейські новобранці проходять навчання на російській землі», — приблизно так звучать рапорти офіційних російських ЗМІ з приводу військового контингенту, який прибуває з «братньої» КНДР. Мілблогери більше пишуть, як гості «через пхеньянівський колючий дріт» здорово підсіли на інтернет без обмежень і особливо на порнуху без кордонів. Виявляється, у КНДР теж є секс, і солдати Кім Чен Ина не залізні.

Гауляйтер Чувашії заявив, що уродженців республіки загинуло понад 400 людей.

«…готуємо зустріч із матерями наших військовослужбовців, їх збереться понад 400 людей. Це ті матері, чиї сини загинули, захищаючи батьківщину», — повідомив Олег Ніколаєв в інтерв’ю Національній службі новин, відповідаючи на запитання про увагу, яка приділяється сім’ям учасників бойових дій.

Для Республіки Башкортостан потенційна цінність мінерально-сировинних ресурсів оцінюється в $153 млрд. Основними ресурсами регіону є нафта, природний газ, вугілля, залізні руди й інші корисні копалини.

Її приймали після референдуму, де більшість населення висловилися за незалежність. Приймали з метою забезпечити права та свободи кожного жителя республіки, а також захист і допомогу для всіх татар світу. Приймали, бо тільки так можна врятувати татарський народ від зникнення.

В Іжкарі 26 автомобілів учасників провладного автопробігу прикрасили свої машини під гжель, намалювали величезні паперові ромашки й італмаси на капотах, а також прапори Удмуртії.

Багато водіїв і пасажирів, а також їхні діти були одягнені в традиційні народні костюми. Серед учасників автопробігу були також мігранти із Центральної Азії.

Сьогодні по Казані під час Хресної ходи знову пронесли символ її завоювання та геноциду.

Так звана ікона «Казанської Божої Матері» спочатку з’явилася як провокація з метою пропагувати серед нових поколінь недопущення будь-якої боротьби за незалежність від Москви — адже згідно з цією «іконою» Казань була захоплена, вирізана та спалена московитами з благословення згори.

Серед 9,5 тисяч осіб, розстріляних радянською окупаційною владою за 2 роки в карельському урочищі Сандармох, більшу частину було вбито в період з 27 жовтня до 4 листопада 1937 року. Убиті були представниками 58 народів, переважно національної інтелігенції. Їхні тіла закопали у 236 могильниках.

Газету «Хыпар» чуваською мовою почали видавати 21 січня 1906 року в Казані. Засновник та перший редактор Нікольський визначив головне завдання видання — «служіння чуваському народу». Вже у травні 1907 року газету закрили за наказом із Москви.

Існують деякі рухи корінних народів, які досі сподіваються на домовленості з російською владою щодо ширших прав чи особливого статусу у новому федеральному договорі. Вони вважають, що можуть отримати автономію чи культурні права всередині Росії, ігноруючи історичний досвід, коли подібні обіцянки російської влади щоразу виявлялися обманом. Чимало таких рухів свідомо чи несвідомо стають інструментами Москви, яка використовує їх послаблення справжніх визвольних рухів.

1. Ілюзія домовленості: історія обманів і нестриманих обіцянок