У Казані з’явився пам’ятник окупанту Олександру I

Поки монумент закрили фанерою, він розташований на території КФУ. Попередньо офіційне відкриття відбудеться 17 листопада, в день 220-річчя університету.

В 1804 Олександр I заснував імператорський Казанський університет.

Прийшовши до влади після держперевороту та вбивства свого батька Павла I (до якого він також приклав руку), він спочатку обіцяв ліберальні та демократичні реформи, обіцяв скасування кріпосного права. Сталося дещо інакше — і новий цар, як і всі попередні московські царі, пішов шляхом самодержавства та деспотизму, а його правління прозвали часом «аракчеєвщини» — на прізвище одного з генералів царя, до чиїх ідей той прислухався найбільше.

Вся країна перетворилася на велику армію. Замість свободи кріпаки та вільні жителі сіл змушені були терпіти постійну муштру, як солдати, а потім ще й помирати у нескінченних імперіалістичних війнах. Це призводило до регулярних бунтів і численних повстань.

«Він був готовий погодитися, — писав князь Чарторийський, — що всі можуть бути вільні, якщо вони вільно робили те, що він хотів».

Саме цей цар посилав фінно-угорські народи Всеросійської імперії на завоювання Фінляндії. Російська історіографія подає це як «початок державності» Фінляндії, проте ця державність у вигляді князівства була дана фінам лише з метою обману, щоб залучити на свій бік. Пізніше такий «подарунок» обернувся масовими жертвами та найжорстокішим етноцидом. Він використовував тюркські народи під своєю владою для війни проти мусульман Туреччини та Персії. Саме він втягнув усіх у велику війну з Наполеоном, постійно беручи участь у різних військових коаліціях проти Франції, хоча та спочатку ніяк не загрожувала Росії.

Про свій кінець правління він говорив, що хоче бавити старість на берегах Рейну, тобто навіть не збирався жити в російській державі при тому режимі та рівні життя, який сам і влаштував.