Ця війна була історично обґрунтована. Як і те, що Кремль продовжує розплачуватися за свої імперські амбіції долями представників корінних народів. Найбільш яскравим прикладом стали буряти. Бурятські активісти створили міжнародний антивоєнний фонд «Вільна Бурятія», зі співзасновницею якого Вікторією Маладаєвою поговорила редакція «Біди». Наведемо деякі тези з цієї розмови.

На початку ХХ ст. стартові можливості у татар були навіть дещо кращими, ніж в українців: більш виражена національна ідентичність, своя освіта, нацкапітал, потужна культурна спадщина та літературна мова, преса, не було асимільованих мас, та й Казань не була «матір’ю міст руських». Що ж пішло не так? Телеграм-канал «НЕАЙСИН» розповідає, яким чином татари втратили свій історичний шанс, який отримали тоді ж, коли й українці. Ми наводимо цей допис із коментарями українських істориків, котрі дозволяють подивитися на ситуацію з зовсім іншого боку.

Виявляється, Бурятія виконує план з обох традиційних проблем, які Росія приносить на будь-яку завойовану територію. 28 червня прес-служба Бурятстату повідомила, що станом на кінець 2021 року частка автошляхів загального користування регіонального або міжмуніципального значення в Бурятії, які не відповідають нормативам, становила 51,7% (2020-го було 51,9%), місцевого значення – 54,7% (у 2020 – 55,4%).

У білорусів зараз не найкращі часи. Звісно, поки що не в Білорусі лунають сирени і вибухи, але країна на грані війни, яка кожної хвилини може перекинутися через кордон. Ситуація дуже гнітюча і тривожна. «Останній диктатор Європи» надав територію Білорусі своєму кремлівському колезі, зробивши Білорусь країною-агресором. І тепер білорусам доводиться усвідомлювати, що те, що зараз із ними відбувається, – ціна їхнього намагання уникнути «українського сценарію».

«Вільний Ідель-Урал» на своєму Телеграм-каналі провів опитування, результати якого показали, що мовна політика в імперії залишається такою ж продуманою і незабаром може увінчатись остаточним успіхом.

Дослідник пострадянської Росії Каміль Галєєв пояснив, чому розвал РФ історично обґрунтований і хто намагатиметься цьому запобігти. Ось які аргументи він висуває.

Ще 27 лютого відомий волонтерський проект з інформування широкої аудиторії про російсько-терористичну агресію проти України InformNapalm опублікував звернення до народів Росії. І тут раптом у російських чиновників пригоріло з цього приводу – Генеральна прокуратура РФ та Роскомнагляд зажадали, щоби сайт видалив цей матеріал. У результаті їх було послано за російським військовим кораблем. Як вони того цілком заслуговують.

Розмова про євреїв, особливо у тюркському середовищі, завжди має характер контраверсії. Нерідко можна почути думки про те, що євреї – жадібні, боягузливі, слабкі і загрібають жар чужими руками. У коментарях під одним із постів на Телеграм-каналі «Вільного Ідель-Уралу» почалася дискусія про євреїв та їхню боротьбу за створення Держави Ізраїль. Один із учасників дискусії, наш передплатник Ісрафіл Шаріпов, надіслав невелику статтю, в якій він пояснює, чому татарам варто вчитись у євреїв.

Давно минули часи, коли Чулпан Хаматова була просто дуже молодою й талановитою актрисою татарського походження. Вона встигла стати не лише заслуженою артисткою Росії, лауреаткою Державної премії в галузі театрального мистецтва та кількох інших премій, а й уславитись підтримкою Путіна. Після 24 лютого Чулпан довелося визначитися, з ким вона. І начебто вона це зробила, емігрувавши до Латвії й публічно засудивши Путіна. А виходить, що не все так однозначно.

Таке передбачення письменник зробив в інтерв’ю Financial Times. Причому більшість пророцтва Сорокіна про РФ справджується.

Нашою остаточною перемогою стане розвал імперії, звільнення поневолених народів та допомога їм у розбудові власних вільних держав. Значна частина українців уже відкрито про це говорить. Зокрема Олександр Білецький, військовий експерт, віце-президент із безпекових питань в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП).

Багато письменників-фантастів зараз нервово курять у туалеті. Офіційний акаунт кемеровського дитячого садка «Малюк» щодня публікує інформацію з фронту із закликами «вбивати ворогів». Є там і про українських «нацистів», і про те, як Європа страждає без Росії.

Знаменитий слоган російської пропаганди мимоволі спадає на думку, коли, коментуючи справу Софії Сапеги, прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявляє: «Це справа білоруської сторони, будемо чекати їхнього рішення».

Дедалі більш очевидно, що у Кремлі сидить карлик, який хоче забрати з собою на той світ не лише тих, хто його підтримує, а й тих, хто не може вирватися з його лабетів. І це не лише корінні народи РФ, які приносять у жертву імперським амбіціям Москви, кидаючи у м’ясорубку війни. Путін не збирається зупинятися – навпаки, він ніби поставив перед собою завдання максимально прискорити повний крах Росії. І відповідно всього, що не встигне від неї відколотися.

Здавалось би, це сатирична новина. Як влада на місцях може відмовлятися гасити пожежі, якщо вона сидить навіть не в Кремлі, до якого точно вогонь не дійде, а в безпосередній близькості? Звісно, може, якщо ця влада окупаційна.