Відповідно до трактування Вікіпедії: «Непотизм (від латинського nepos — «онук», «племінник») — надання родичам чи знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Однією з частин політичної корупції є різновид фаворитизму. Інша назва — кумівство, тобто «потурання по службі своїм друзям чи родичам на шкоду справі». Походить від практики роздачі римськими папами прибуткових посад, вищих церковних звань чи земель близьким родичам.

Причиною стали санкції проти його ректора Ленара Сафіна. «По університету завдано потужного удару», — пише кремлівський інфо-смітник «Татар-інформ». Тепер студентам і викладачам недоступні Microsoft 365, OneDrive, Microsoft Teams і навіть електронна пошта. Крім цього, з вишем відмовилися співпрацювати іноземні виші, зокрема з Чехії та Німеччини.

Кремль зазвичай використовує «інородців» або як вітрину для демонстрації показушних успіхів русского міра, або як ширму для прикриття своїх непристойних справ. Рівними він їх ніколи не вважає і за найменших розбіжностей відразу згадує, що вони «нерусі» такі-перетакі.

Якщо в Татарстані збудують новий завод (при тому, що Республіці, можливо, саме такий завод і нафіг не потрібен), будьте певні, що про нього протрублять на весь світ. Керівництво Республіки урочисто зустрічатиме високопоставлених гостей із Москви, водитиме їх по цехах, демонструючи перед телекамерами просторі виробничі приміщення та робітників, які старанно працюють на конвеєрі. Під об’єктивами телекамер делегацію повідомлять про плани випуску продукції, кількість робочих місць, про те, що все збудовано не гірше, ніж у Японії, що тепер ми зможемо наздогнати і перегнати, забезпечити повною мірою, здійснити мрію поколінь і т.д. і т.п. Але основною ідеєю знятого репортажу, хай і не висловленою вголос, буде прославлення мудрого керівництва, без якого у «неросіян» нічого не вийшло б. А також підтвердження щасливого життя тубільних підданих, які добровільно й далекоглядно довірили свою долю до рук центрального керівництва, тієї самої Метрополії, без якої жодна татарська домогосподарка ніколи не здогадалася б, як біляш самостійно спекти. Саме тому потрібно показати в репортажі щасливі обличчя облагодіяних татар, які радіють візиту самого Ім’ярека з Москви. Захват від того, що їх приручили, навчили, скерували, проконтролювали — коротше кажучи, вивели в люди.

Вони також оголосили про припинення своєї участі у війні за вагнерівцями. Приводом для цього нібито стало затримання фінською поліцією одного з їхніх ватажків Яна Петровського. Однак треба пам’ятати, що ДШРГ «Русич» та вагнерівці вкрай симпатизують одне одному — у них схожі устремління, схожа ідеологія, і, ймовірно, одні й ті самі спонсори із ГРУ. Отже, затримання Петровського, швидше за все, може бути лише формальним приводом, а насправді йде підготовка до чогось іншого. РДК, до речі, запропонував вагнерам разом іти на Москву. Може, і ДШРГ «Русич» запропонує?

Підконтрольна Ніколаєву Громадська рада Чувашії з 25 липня по 11 серпня проводила голосування про тематику наступного року в республіці. Ніколаєв сподівався на активну підтримку населенням на теми «народної єдності» (російської), учасників бойових дій, zаSHITників батьківщини, патріотичного виховання, традиційних цінностей.

Усі ці теми набрали від 3 до 5% голосів, окрім «народної єдності» — 13%. Усі ватяні теми набирають спільно 29% голосів. Тобто більшості чувашів начхати на імперські інтереси.

Серед найбільш хвилюючих тем виявилася екологія — 40% голосів. Хоч би як старалася Москва замилити всім очі міфічною величчю, поки вона висмоктує з колоній ресурси — чуваші все одно бачать, де і в чому причина проблем.

Немає спортзалу, немає роздягальні, медпункту, вчительської, а їдальня та санвузли не відповідають санітарним нормам.

Річ у тім, що під цю школу в селі Алкіно Чишманського району переробили частину дитячого садка. Переробили, бо половина дітей виросла, а в сусідніх селах немає місць у школах — адже й там частину шкіл закрили ще раніше через брак грошей на їх утримання.

У списку загиблих під час аварії літака Пригожина значиться і бортпровідниця Крістіна Распопова — 38 років, родом із Челябінської області, закінчила Московський фінансово-юридичний університет (МФЮА).

Сьогодні може здаватися дещо фантастичним, що настане день підбиття підсумків, коли кожен із громадян Росії запитає себе, як він наближав падіння тюрми народів.

Хтось, наприклад, спробує сказати самому собі, що був людиною маленькою, що від нього нічого не залежало, зробити нічого не міг через щільну стіну заборон на будь-які прояви суспільної активності, а спроби прорватися крізь них жорстоко каралися владою.

Близько 200 тис. радянських окупантів та 5 тис. танків 55 років тому йшли, щоб придушити «Празьку весну». Істоти, які навіть туалетного паперу не мали, вирушили вчити життя чехів і словаків — бо замість гарного рівня життя мали багато військової амуніції.

Багато білорусів змушені були залишити Білорусь, аби не бути вбитими, оскільки вони брали активну участь у придушеній революції літа 2020 року.

Через це вони не можуть просто так продовжити термін дії паспорта окупованої Білорусі: їм його або не продовжать, аби створити проблеми з проживанням в інших країнах, або можуть просто викрасти цих людей при відвідуванні посольства. Якщо так бувало з громадянами інших авторитарних держав, то і з Білоруссю таке не виключено.

Цікаво, наскільки часто російські опозиціонери приносять щось на честь жертв політичних репресій серед представників національно-визвольних рухів?

Давно відомо, що всі наукові, соціальні, економічні та політичні досягнення російських громадян Кремль подає як досягнення росіян, але в корінні народи вішає будь-які проблеми та невдачі. Хоча всі російські досягнення робляться зокрема за рахунок кожного з корінних народів: руками їхніх науковців, їхніми грошима, ресурсами тощо. Крім того, будь-які досягнення Росії все більше відкладають її розпад, адже якщо вона здається успішною та сильною — за нею продовжують слідувати люди. Тобто, допомагаючи Росії навіть у такій шляхетній справі, як наука, ми допомагаємо кувати ґрати на своїй камері у в’язниці народів.

Чеченська влада офіційно публічно підтвердила, що 15-річний син Рамзана Кадирова Адам справді побив у СІЗО Грозного обвинуваченого у спаленні Корану Микиту Журавеля. Чеченські чиновники відкрито підтримали цей вчинок, а член СПЛ Єва Меркачова попросила ФСВП якнайшвидше відвезти Журавеля з Чечні.

Спалити Коран, священну книгу мусульман — учинок, безумовно, мерзенний. Як, зрештою, і спалення Біблії прихильниками Магомета. Щоправда, я щось не пригадую подібних спроб із боку мусульман, у них плювки в душу іновірця не вважаються гідною зброєю. Намагаються діяти цьому напрямі іншими методами. Моя мати, наприклад, розповідала, як мій дід у період проживання в оточенні російськомовних православних сусідів (навіть в атеїстичні радянські часи) пояснював усім неповнолітнім членам сім’ї, що у дні церковних свят, на кшталт християнського Великодня, слід одягатись у все чисте і не займатися якимись роботами, тим більше на очах у християн. 

Сусідів-іновірців потрібно поважати, враховувати при спілкуванні їхню релігію і не гудити будь-які прояви їхньої віри.

За заявами члена Палати представників Японії від Конституційно-демократичної партії Йосуке Сузукі, його країна не має наміру йти на поводу у російських нацистів, які побажали вимагати від японців заборони висвітлення у ЗМІ або проведення в Японії будь-яких деколонізаційних форумів і зборів.

Нам регулярно та барвисто розповідають, як Татарстан відбудовує захоплене місто, як жителі задоволені та щасливі. З бюджету Татарстану виділяють величезні гроші, які назад ніхто ніколи не поверне. Але чи йдуть татарські гроші до Лисичанська насправді? Якщо йдуть, то скільки й куди?