12 причин, чому Башкортостан має здобути незалежність

«Перш ніж об’єднуватися, і для того, щоб об’єднатися, ми повинні спочатку рішучо і безперечно розмежуватися»

В.І. Ленін

Падіння режиму та незалежність Башкортостану — це неминучість. У статті «Ліги Вільних Націй» наведено низку факторів, завдяки яким Башкортостан має стати незалежним. Публікуємо цей матеріал повністю.

Вождь світової революції, звісно, ​​той ще ібліс. Він знищив мільйони людей задля досягнення своєї мети. І він, звісно, не може бути для нас орієнтиром. Але ми можемо використовувати його напрацювання, досвід і реальні результати для того, щоб самим прийти до влади в республіці та привести її до незалежності.

Необхідно через щоденну агітацію, пропаганду доносити до жителів Башкортостану, що незалежність республіки — це неминучий процес. І він обов’язково станеться. Крах режиму Путіна відбудеться у будь-якому разі. У країні настануть революційні події — і ми зараз можемо й повинні взяти владу в республіці в свої руки.

Насамперед нам необхідно агітувати башкирів як основний автохтонний, республікоутворюючий народ. Він господар на своїй землі. Башкири — рушійна сила всієї башкирської політичної нації. Це неодноразово доводилося масштабними подіями в республіці за останні 10 років.

1) Фактор колоніального становища Башкортостану у «федерації»

При зверненні до башкирів необхідно говорити про виняткову роль башкирського народу у захисті своєї землі. Обґрунтовувати це тим, що саме башкири й лише башкири багато століть воювали та піднімали повстання, щоб захистити свої землі. Наводити як приклад епос «Урал-батир», де герой заповідав башкирам зберігати свою землю, а сам Урал-батир віддав життя за те, щоби світ жив. Що Уральські гори — це колиска башкирського народу, що це тіло Урал-батира.

Потрібно постійно нагадувати башкирам, за що посадили Айрата Дільмухаметова, Фаїля Алсинова, Рамілю Саїтову. Потрібно постійно мусувати тему Баймакських подій. Башкири сидять у в’язницях насамперед через те, що вийшли на захист своєї землі. Потрібно постійно згадувати про перемогу на Куштау, цим нагадуючи, що башкири можуть перемагати. Башкирська земля завжди піддається розкраданням, усі її природні ресурси вилучаються, розкрадаються жадібними олігархами, захоплюються прийшлими підприємцями та ділками.

Тим часом башкирів позбавляють їхніх сіножатей, пасовищних і пайових земель. Позбавляють лісів, які нещадно вирубуються, озер, які захоплюються зайдами-бізнесменами. Місцевих жителів не пускають до їхніх озер і ставків (Абзелілівський, Білорецький, Баймацький райони).

Ресурдодобувні компанії залишають після себе місячні пейзажі та понівечену землю. Великовантажі розбивають дороги й залишають по собі бруд, а чиновники не упорядковують дороги.

Потрібно постійно нагадувати, що за статтею 9 Конституції 1993 року вся земля та природні ресурси Республіки Башкортостан належать її багатонаціональному народу. Але Москва натиснула та змінила цю статтю. І тепер Москва розпоряджається нашими ресурсами на власний розсуд.

2) Чинник республікоутворюючого, автохтонного народу

Громадянам Башкортостану необхідно нагадувати, що башкири — автохтонний народ республіки. Він утворився тут як народ тисячі років тому. Ми, башкири, дуже давній народ і завжди жили на цих землях. Республіка носить назву саме башкирського народу. Башкир не має іншої землі, крім цієї. У разі труднощів росіянин, наприклад, може завжди виїхати в будь-яку російську область, де живе його народ — і там він може отримати підтримку. Татарин може виїхати до Татарстану, чуваш — до Чувашії, це їхні автохтонні республіки. А башкирам їхати нема куди. Башкир не має іншої землі. Їхня земля тут — Республіка Башкортостан.

3) Башкортостан має юридичне право на створення власної незалежної держави

Необхідно постійно згадувати про те, що башкири мають своє невід’ємне право на самовизначення згідно зі статтею 3 Декларації Організації Об’єднаних Націй «Про права корінних народів» та згідно з Декларацією «Про засади міжнародного права», суверенітет і рівноправність народів розуміються як їх рівне та вільне право вступати до тих чи інших держав, об’єднуватись із ними, а також створювати власні суверенні держави та самостійно визначати їхню форму.

У Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права та Міжнародному пакті про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року (в обох пактах — стаття 1) закріплено:

«Усі народи мають право на самовизначення. У силу цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус та вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток».

Коли вам кажуть, що право націй на самовизначення суперечить праву держав на територіальну цілісність, то в цьому випадку необхідно пояснювати, що принцип територіальної цілісності не застосовується до держав, що не забезпечують рівноправність народів, котрі проживають у них, і не допускають вільне самовизначення таких народів.

Разом з аргументами про право націй на самовизначення необхідно наполягати на тому, що ми, башкири, не є рабами росіян і маємо право на створення своєї власної незалежної держави. Необхідно також спиратися на те, що БАРСР 11 жовтня 1990 року у зв’язку з ухваленням Декларації про державний суверенітет була перетворена на Башкирську Радянську Соціалістичну Республіку — Башкортостан. Тобто республіка втратила статус автономної й піднялася до статусу союзної республіки, а отже, мала право на незалежність і вихід зі складу СРСР згідно зі Статтею 17 Конституції СРСР — «За кожною союзною республікою зберігається право вільного виходу із СРСР».

Башкортостан підписував Федеративний Договір 1992 року з Росією у статусі Союзної суверенної держави. Декларація про державний суверенітет оголошує землю, надра, природні багатства та ресурси, економічний і науково-технічний потенціал власністю багатонаціонального народу республіки; визначає договірний характер відносин республіки з Російською Федерацією; встановлює, що Башкортостан сприяє задоволенню національно-культурних потреб осіб башкирської національності, котрі живуть поза республікою; проголошує засади будівництва правової держави.

Необхідно постійно нагадувати, що умови останнього договору від 1994 між Республікою Башкортостан і Російською Федерацією були порушені в односторонньому порядку з боку Москви. Як і два попередні договори: договори башкирських родів з Іваном IV та Угодою підписаними урядом Республіки Башкурдистан та Радянським урядом 20 березня 1919 року.

Тобто Москва нас постійно обманювала, і ми не повинні більше їй вірити та підписувати черговий четвертий договір. Оскільки останній Договір з Москвою був порушений Путіним, то Республіка Башкортостан обнуляє всі домовленості з Москвою й більше не повинна підкорятися російським законом. Тепер Республіка Башкортостан прагнутиме лише повної незалежності.

4) Чинник постійних утисків башкирів із боку росіян

Внаслідок постійного переселення на башкирські землі колоністів сьогодні башкири стали меншістю на своїй рідній землі. Внаслідок влаштованого штучного голодомору (Зур аслык) у 1921 році було знищено понад 700 тисяч башкирів. Усе це призвело до того, що башкири сьогодні в Республіці Башкортостан лише другий за чисельністю народ.

В результаті політики етноциду, що проводиться з боку російської влади, башкири другий перепис поспіль зменшуються в чисельності. За переписом 2010 року башкири зменшилися на 88 тисяч осіб, за переписом 2020 ще на 13 тисяч осіб. Тобто, за 18 років зникло 100 тисяч башкирів. До цього в республіці йде свідомий набір на війну саме башкирів. Так, наприклад, лише із Зауралля було мобілізовано понад 10 тисяч башкирів.

Усі посади контролюючих і каральних органів Республіки Башкортостан — МВС, ФСБ, Прокуратура, Слідчий комітет, ФСВП, Військовий комісаріат — зайняті росіянами. Саме вони проводять каральні акції, проводять репресії, фальсифікують проти башкирів кримінальні справи. Сьогодні у республіці відкрито діють російські нацистські організації «Російська громада» і «Російська Башкирія». Вони ведуть пропаганду, мета — ліквідація республіки та перетворення її на Уфимську губернію. Останніми роками члени цих організацій відкрито ходять містами республіки з імперськими прапорами та скидають руки в нацистських привітаннях. Вони, не криючись ні від кого, займаються рукопашним боєм і боями на ножах у центральних парках міст Башкортостану. Тим самим готуючи себе до неминучих зіткнень із башкирами.

Ці російські нацистські організації підтримує прем’єр-міністр Башкортостану Андрій Назаров. Він їх спонсорує, оплачує оренду офісів і спортзалів. Іде відкрита дискримінація башкирів у їхній же власній республіці.

5) Чинник утисків релігії башкирів

У переважній більшості башкири є мусульманами та сповідують іслам. Більшою мірою це світські мусульмани, які щорічно проводять аят удома, дають дітям башкирські мусульманські імена у виконанні релігійного обряду, поєднуються нікахом при утворенні подружніх пар і проводжають в останню путь читанням мулли аятів із Корану. Але все ж таки башкири усвідомлюють себе мусульманами, і серед них практично немає тих, хто зараховує себе до іншої релігійної конфесії. Є значна кількість атеїстів, але затятих противників ісламу серед них теж мало.

Башкири іслам прийняли багато століть тому. Під прапором ісламу піднімалися повстання проти Російської імперії. Останній башкорт, якого спалили на багатті в Російській імперії, — це башкирська жінка Кісябіка Байрясова. Її спалили саме через те, що вона повернулася до ісламу після насильницького хрещення. Башкири досить ревно ставляться до ісламу й не терплять будь-яких посягань на нього. Цей фактор має стати однією з опор башкирів при захисті своїх прав і завоюванні незалежності.

Наприклад, треба постійно згадувати, що у центрі Уфи досі не можуть побудувати мечеть Ар-Рахім. А гроші, що виділяються на неї, розкрадаються. Треба постійно згадувати, що у республіці 2/3 жителів — мусульмани. А в Уфі — 50% мусульманського населення, але мечетей удвічі менше, ніж церков. Потрібно завжди говорити, що на башкирських землях росіяни встановлюють свої православні хрести без дозволу місцевих жителів. Таким чином вони мітять територію як свою і згодом дають цим місцям російські назви. Змінюються споконвічно корінні башкирські назви — і земля перетворюється на російську. Так, наприклад, на Павлівському водосховищі є скеля Кахарман-кая, але росіяни поставили незаконно туди хрест і перейменували скелю на «Дванадцять апостолів». Башкири 2023 року зламали цей хрест, але росіяни його відновили за підтримки місцевої манкуртської влади. Тим самим влада в республіці показує, що інтереси росіян їм ближчі, ніж інтереси мусульманського населення.

Конфлікти, засновані на утиску мусульман в республіці, точаться давно. Наприклад, у 2014 році російські націоналісти з організації «Патріот» міста Кумертау під керівництвом їхнього лідера Віталія Лугового прийшли до будинку місцевого мулли. Побили його та його родину та розстріляли їх із травматичної зброї. Ніхто до відповідальності не був притягнутий. Необхідно постійно вказувати, що у мусульманській республіці йдуть репресії проти мусульман, але не православних.

6) Чинник утисків мови башкирів

Із моменту приходу до влади Радія Хабірова почалося знищення національних мов. Становище національних мов погіршувалося рік у рік. У 2007 році було скасовано «національно-регіональний компонент», після якого республіки втратили право вести свої уроки з історії Башкортостану, культури Башкортостану, екології Башкортостану, географії Башкортостану, а також випускати свої підручники з цих предметів.

Далі, у 2009 році вийшов закон, за яким усі учні в Росії зобов’язані складати ЄДІ (єдиний державний іспит) тільки російською мовою. Таким чином у тих башкирських школах, де раніше всі предмети були лише башкирською мовою, зокрема й предмети з точних наук (фізика, алгебра, геометрія, хімія, інформатика) з 2009 року почали викладатися лише російською мовою. Це відразу опустило державну башкирську мову на рівень побутової та кухонної мови. Тому що башкирська мова вже стала не пристосованою для вивчення та створення науки, опису сучасних досягнень цивілізації тощо. Це дуже сильно вдарило по башкирській мові та створило сприятливі умови для асиміляції башкирів. У найглухіших селах, де не живе жоден росіянин, сьогодні діти на вулиці між собою розмовляють російською мовою.

Вже в тому ж 2009 році башкирська мова була включена до виданого ЮНЕСКО «Атласу мов світу» як «що перебуває в небезпеці», отримавши статус «уразлива» — «більшість дітей розмовляє мовою, але сфера її вживання може бути обмежена (наприклад, побутовим уживанням)». Відтоді минуло 15 років, виросло ціле покоління дітей, яке в школі навчалося російською мовою, а отже, вони не зможуть передати далі розвиток башкирської мови. За даними 2010 року, більше 30% башкирів уже тоді не вважали башкирську мову своєю рідною. Можна впевнено сказати, що з того часу цей відсоток лише збільшився.

У 2017 році було завдано третього удару по національних мовах, коли Володимир Путін на конференції в Йошкар-Олі заявив про неприпустимість примусу вивчати не рідні державні мови національних республік федерації, крім російської, тому вони перестали бути частиною обов’язкової шкільної програми. Влітку 2018 року в Росії Держдума закріпила сувору добровільність вивчення рідних мов. Відповідні поправки було прийнято у федеральний закон «Про освіту».

Відтоді, щоб вивчати башкирську мову в школі, батькам треба писати заяву директору, аби їхній дитині дозволили вивчати її рідну мову в її ж рідній республіці. І якщо в класі не набирається більше 7 дітей, які бажають вивчати рідну мову, а лише, наприклад, 6 дітей, то мову не викладатимуть. Також запровадили нову «Постанову про закріплення територій», за якою, якщо в місті російська дитина проживає поряд із башкирською школою (гімназією) і їй далеко їздити в інші школи з російською мовою навчання, то вона може вступити до башкирської школи і її зобов’язані прийняти. Й оскільки за законом Путіна дитина не зобов’язана вивчати не рідну для себе мову, то для неї спеціально повинні зробити програму з російською мовою навчання.

На єдиному республіканському Башкирському супутниковому телебаченні кількість передач башкирською мовою скоротилася до 15 % від усього ефірного часу, прибрали всі передачі татарською мовою, яку башкири розуміють без перекладача. Скоротилася кількість випущеної художньої літератури башкирською мовою, кількість молодих письменників і поетів вимірюється одиницями. Через одне-два покоління не залишиться і тих, хто читатиме башкирською мовою. Незаперечним фактом є відверто ворожа й шовіністична політика Москви щодо знищення національних мов, яку можна охарактеризувати як лінгвоцид.

7) Чинник утисків культури башкирів

Культуру башкирського народу московська влада підкорила своїм інтересам. Башкирів зробили фольклорним народом, який має обслуговувати «дорогих і високих» гостей із Москви. Їх мають зустрічати ряджені башкири з чак-чаком і кумисом, зіграти їм на кураї та станцювати перед ними із самоваром на голові. Це те, що залишили нам, башкирам, у культурі. Будь-яка спроба через свою культуру розповісти про своє трагічне минуле, про ті біди та поневіряння, що довелося пережити нашому народу — й тут же вмикається цензура Москви, і всі ці спроби блокуються.

Так, наприклад, указом з Москви у 2021 році з репертуару було знято спектакль Стерлітамакського державного башкирського драматичного театру «Оповідь про Кісякбіку», де розповідалася історія XVIII століття, заснована на реальних подіях. Кісябіка Байрясова — башкирська селянка, яка жила в 1679 – 1739 роках. Після участі в башкирському повстанні вона була насильно хрещена в Єкатеринбурзі й обернена в кріпацтво. Після трьох спроб утечі та повернення в іслам вона була живцем спалена на центральній площі Єкатеринбурга. Москві не вигідно розповідати про те, як вона гнобила башкирів. Ці історичні моменти вона приховує від нас, а коли ми про це говоримо, то затикає нам рот.

У 2015 році в Національному музеї Башкортостану організували виставку, присвячену місії АРА (американська організація) в голодуючій Башкирії, але вже наступного дня зателефонували з Москви та змусили закрити виставку. АРА організувала допомогу продовольством, продуктами харчування та медикаментами у Башкирії під час Голодомору (Зур аслык) 1921 року. Цей голод був створений штучно в результаті так званої продрозверстки, коли комуністи забрали худобу, зерно й усі продукти харчування у башкирського населення, залишивши їх на голодну смерть. За даними істориків, 1921 року голодувало 89% населення Башкирської республіки. Від голоду загинуло понад 700 тисяч башкирів. Саме ця АРА під керівництвом полковника Волтера Белла врятувала башкирів від повного зникнення. Окупаційна влада в республіці почала забороняти традиційні форми башкирських зборів — йийини, назвавши їх зборами екстремістів.

Улітку 2023 року в Уфі розпочали будівництво православного храму Усіх святих на місці стародавнього міста Башкорт, яке стояло задовго до Уфи. Прем’єр-міністр уряду Республіки Башкортостан Андрій Назаров, якого привів в уряд республіки особисто Радій Хабіров, раніше був судимий за групове зґвалтування башкирської дівчини, саме він просував ідею будівництва храму на місці міста Башкорт. Робилося це спеціально, щоб башкири втратили всі останки стародавнього міста й не могли обґрунтувати реальне існування стародавньої башкирської столиці. Для Москви та російського населення республіки вигідно, щоб заснування міста Уфи йшло саме від прибуття в 1574 році російських стрільців під командуванням воєводи Михайла Нагого, а не від заснування башкирами міста Башкорт, яке на багато століть старше за Уфу. Цього і домагається влада Москви, щоб башкири забули свою справжню культуру й історію. Тому що вигідно керувати народом, який відірваний від свого коріння й використовує культуру окупантів. Сьогодні окупаційна влада щосили залучає башкирів у святкування православного Великодня, язичницького свята Масляна, прищеплює звичку купатися в ополонках на Водохреща. Їм потрібно, щоб башкири забули про свою культуру та прийняли російську.

8) Чинник заміни башкирських національних героїв

Останніми роками йде заміна справжніх башкирських народних героїв. Москва намагається стерти з національної пам’яті тих, хто боровся за свободу башкирського народу, за його релігію та землю. І натомість намагається виставити на перший план тих, хто захищав інтереси Москви. Після того, як зняли Муртазу Рахімова, почалися нападки на засновника Першої Башкирської Республіки Ахмет-Закі Валіді. Проти нього почали висуватися нічим не доведені звинувачення у співпраці з Гітлером. Башкирські громадські діячі кілька разів зверталися до архівів КДБ та ФСБ з проханням надати докази. І щоразу була відповідь, що жодних подібних доказів про співпрацю Валіді з Гітлером спецслужби Росії не мають. Їх просто нема.

Але це не турбує ворогів башкирів. Їм треба просто забруднити ім’я великого башкирського діяча, якнайбільше вилити на нього бездоказового бруду. А башкирів заганяють у ситуацію, коли вони даремно витрачають час і сили на пошук доказів проти брехні.

В останні роки почалися нападки на ім’я національного героя башкирського народу Салавата Юлаєва. Його відкрито почали називати бандитом і розбійником, який воював проти державної влади. Почалися нападки на башкирського героя Алдара Ісякеєва (Алдар-батир). Російські націоналісти виступили проти встановлення йому пам’ятника в місті Баймак.

Замість цих башкирських героїв у республіці почали піднімати ім’я радянського генерала Мінігалі Шаймуратова, котрий воював і загинув за Радянський Союз, за ​​Радянську імперію. Також почали піднімати та реанімувати ім’я Каріма Хакімова (Червоний паша) — комуніста, який виступав проти Башкирського уряду та проти лідера башкирів Ахмета-Закі Валіді. Ці дії почали давати плоди. Всюди почали прибирати пам’ятники Ахмету-Закі Валіді. Пам’ятники нашому башкирському герою прибрали із Санкт-Петербурзького університету, у Сібаї знесли сквер Ахмета-Закі Валіді та прибрали його бюст. Нещодавно під приводом ремонту прибрали погруддя Ахмета-Закі Валіді у селі Темясове Баймацького району.

Натомість в Уфі й у селі Шаймуратове поставили гігантські пам’ятники радянському генералу Шаймуратову, а на ювілейній монеті на честь 450-річчя Уфи головною пам’яткою столиці був не знаменитий пам’ятник Салавату Юлаєву, а пам’ятник Мінігалі Шаймуратову. Все це робиться з однією метою — щоб башкири забули своїх героїв, які боролися й віддали свої життя за свободу свого народу. Московській владі не вигідно, щоб у башкирів у героях були такі борці, щоб їм у республіці стояли пам’ятники, щоб їх пам’ятали.

9) Фактор переслідування національних лідерів і національних організацій

Московська влада завжди придушувала башкирів і їхнє прагнення до свободи. Будь-який башкир, який починав обурюватися утисками з боку Російської імперії, зазнавав репресій. Це було і 300 років тому, коли страчували наших башкирських батирів або відправляли їх на каторгу, і зараз. У різний час були страчені такі башкирські герої, як Алдар батир Ісякеєв (підвісили за ребро), Мурат Султан, Дюмей Ішкеєв (повішені), Бепеня Торопбердін (колесований), Тюлькучура Алдагулов і багато інших. Отруєний російськими генералами лідер башкирських воїнів 1812 Кахим-туря. Відправлені у в’язницю та на каторгу такі національні герої, як Батирша, Салават Юлаєв, Кільм’як Нурушев, Акай Кусюмов, Юсуп Ариков, Юламан Кушаєв, Юлай Азналін та інші.

Нічого не змінилося й у ХХ столітті. Відомий башкирський поет і просвітитель Міфтахетдін Акмулла чотири роки сидів у в’язниці за те, що не хотів служити у царських військах. Згодом його було вбито найманими вбивцями. Башкирського поета Шейхзада Бабіча жорстоко вбили червоноармійці вже після того, як Башкирський уряд перейшов на бік Радянської влади. Лідери башкирського народу Ахмет-Закі Валіді, Галім’ян Тоган, Муххамед-Габдулхай Курбангалєєв і багато інших були змушені залишити рідні землі.

У 1937 році були репресовані башкирські політичні діячі за звинуваченням в участі в націоналістичній повстанській організації: голови БашЦВК Афзал Тагіров, воєнком і голова ЦВК республіки Муса Муртазін, голова Раднаркому БАРСР З. Г. Булашев, секретар обкому партії республіки Ш. Даутов, секретар БашЦВК Х. Кальметьєв, нарком освіти І. Х. Абизбаєв, голова Ради народних комісарів (1921-1925 рр.) Муллаян Халіков, голова Башкирського Уряду (1918 р.) Юнус Бікбов, Нуріагзам Ільдархан Мутін, Габбас Давлетшин, письменники Даут Юлтий, Габдулла Амантай, Губай Давлетшин, Тухват Янабі, Імай Насирі, Муслім Марат, Хусаїн Кунакбай, Шагар Шараф, Мухаметша Бурангулов і багато-багато інших. Пізніше в радянський час був зацькований радянським режимом великий башкирський поет Рамі Гаріпов.

І сьогодні продовжуються переслідування башкирських громадських та політичних діячів. Третій термін сидить відомий башкирський політичний діяч Айрат Дільмухаметов, другий термін сидить Раміля Саїтова, посадили Рустама Фарарітдінова, заборонили організацію «Башкорт», а його першого голову Фаїля Алсинова посадили на чотири роки. Свого часу були засуджені Фанзіль Ахметшин, Сагіт Ісмагілов і багато інших. Багато башкирських громадських і політичних діячів змушені були залишити батьківщину: Руслан Габбасов, Ішмурат Хайбуллін, Руслан Валієв, Алтинай Валітов, Руслан Сулейманов і багато інших. У зв’язку з Баймакськими подіями 2024 року було кинуто за ґрати понад 80 башкирів.

10) Фактор привласнення Москвою природних ресурсів і доходів республіки

Башкирська земля завжди була лише сировинною колонією для Москви, яка століттями викачувала з неї природні багатства. Розпочавши з видобутку у промисловому масштабі цінного хутра хутрових звірів — соболя, горностая, куниці, бобра, чорнобурої лисиці і швидко винищивши їх, колонізатори взялися до освоєння природних ресурсів. Було відібрано величезну кількість башкирських земель — території сучасних Челябінської, Оренбурзької, частини Пермської, Свердловської, Курганської, Самарської, Саратовських областей Росії. Сьогодні територія Республіки Башкортостан є лише малою частиною всіх башкирських земель. Було вирубано величезну кількість ділового лісу, кілька століть йде видобуток залізняку з гори Әтәс (гора Магнітна). Від експлуатації ресурсів цієї гори башкири нічого не отримали. З башкирської землі було викачано мільйони тонн нафти, видобуто мільйони кубометрів природного газу, золота, срібла, вугілля, міді, марганцю, хрому, яшми, малахіту та багатьох інших корисних копалин.

На сьогодні республіка, володіючи потужними заводами та підприємствами, що випускають стратегічну продукцію, не має з них доходів. Їх забирає Москва, а самі підприємства належать олігархам із оточення Путіна. Республіка Башкортостан віддає понад 70% своїх доходів до Москви, а потім принижено просить гроші на підтримку своєї економіки, утримання інфраструктури та забезпечення життя людей. Чоловіче населення республіки змушене їхати на заробітки на Північ або підписувати контракти з армією та йти на жорстоку загарбницьку війну.

11) Чинник постійної асиміляції

Ще 100 років тому кожен башкир знав свою мову, а сьогодні третина башкирів не вважає башкирську рідною. Ассиміляція йде в глобальних масштабах. Сьогодні повністю зруйновано систему башкирської освіти. Башкирську мову в школах викладають одну годину на тиждень, дітям не викладають справжньої історії башкирського народу та приховують історію боротьби башкирського народу з російськими загарбниками. У навчальних закладах учням навіюється думка, що башкири повинні бути вдячні в усьому російському народу, що російський народ їм усе побудував, навчив і все дав. Навіюється вивчена безпорадність. Башкирам стверджують, що якщо вони раптом захочуть відокремитись і жити незалежно, то не зможуть цього зробити й обов’язково пропадуть.

Башкири — народ, який ніколи не пив нічого міцнішого за кумис — сьогодні катастрофічними темпами спивається, втрачає свій моральний вигляд, свої традиції. Зникає повага до старших, що теж переймається від росіян. Переймаються російські традиції справляти Масляну, купатися в ополонці під час православного свята Водохреща, фарбувати яйця на Великдень. Уряд заохочує змішані шлюби між башкирами та росіянами, спеціально видаються гранти для зняття художніх фільмів, які популяризують змішані шлюби й асиміляцію (х/ф «З Уфи з любов’ю»). На державному рівні навіюють башкирам та іншим народам, що вони є росіянами.

12) Чинник економічного пограбування Башкортостану

Що таке Республіка Башкортостан в економічному плані сьогодні? Понад три тисячі родовищ стратегічних мінеральних ресурсів — нафта, газ, вугілля, руди чорних металів (залізні руди, марганець, хроміти); руди кольорових металів (мідь, свинець, алюміній, цинк, золото, боксити); руди рідкісних металів (вольфрам, олово); неметалеві викопні мінерали (гірський кришталь, флюорит, ісландський шпат, сірчаний колчедан, барит, силікати, кремнезем, азбест, тальк); дорогоцінне, вирібне та природне каміння (малахіт, яшма, граніт).

За обсягом видобутку нафти Башкортостан посідає 9 місце в Російській Федерації, за її переробкою та виробництвом нафтопродуктів — 1 місце.

Розвинений машинобудівний комплекс регіону — близько 300 великих і середніх підприємств. Республіка випускає авіаційні двигуни, гелікоптери, автобуси, тролейбуси, виробляє 19% видобутку каустичної соди в Росії, 58% — кальцинованої соди. Єдиний у Росії виробник білої сажі та харчової соди.

Але всі стратегічні підприємства республіки скуплені друзями Путіна — олігархами. Власниками башкирських підприємств є такі люди, як Ігор Сєчин («Башнафта»), брати Роттенберги (БСК «Сода»), Олексій Міллер (ТОВ «Газпром нафтохім Салават»), Іскандер Махмудов (УГМК), Анатолій Сердюков (УМВО). Усі вони зареєстровані у Москві чи інших регіонах і відповідно сплачують податки туди. Бюджет республіки практично дорівнює відрахуванням однієї тільки ПАТ АНК «Башнафта» за одне тільки надрокористування до бюджету Російської Федерації ($4,02 млрд і $3,94 млрд відповідно). Сюди не входять навіть податкові відрахування «Башнафти» у розмірі $2,85 млрд.

Тобто з усіх офіційних доходів республіки одна лише «Башнафта» могла б утримувати Башкортостан на нинішньому рівні соціального й інфраструктурного забезпечення. Але республіка має лише 25% акцій «Башнафти». Це дивіденди, які на свій розсуд виплачує Ігор Сєчин. Один рік він може повністю виплатити дивіденди, а в другий рік — узагалі не виплатити. Але «Башнафта» — це менше чверті від реального виторгу всіх підприємств республіки. Тепер ви розумієте розмах пограбування Москвою нашої республіки?

Офіційний ВРП на душу населення в Башкортостані — $6 642 на особу. Фактичний — $13 111 на людину (в абсолютному грошовому вираженні виходячи із середньозваженого курсу валют у країні). Виходячи з цього, за паритетом купівельної спроможності Республіка повинна бути на рівні Хорватії чи Португалії. Але хто скаже, що Хорватія чи Португалія живуть бідно? А от Башкортостан — так, живе так бідно, що його мешканці змушені їхати на заробітки вахтовим методом чи підписувати контракти, воюючи в Україні.

Висновок

Якщо башкири в найближчі 30 років не здобудуть незалежність і не збудують свою національну державу, то вони приречені на асиміляцію та зникнення як окремого народу.