Місяць: Червень 2024

Етнокультурні експедиції тепер мають отримувати благословення від РПЦ — щоб «біс не поплутав» виявити в культурах народів Ідель-Урала якісь етнографічні та культурні особливості, що протиставляють ці народи московським окупантам або демонструють відособленість і повноцінність народних культур, які не потребують московського «покровительства», щоби самостійно розвиватися.

Гроші — кров економіки. Зрозуміло, що для багатьох росіян зі сміттєвим IQ (когорта відданих слухачів Дмитра Алкоголієвича Медведєва) ця сентенція ні про що не говорить, і жодних змін вони поки що не помічають. Можна й далі твердити: «Мене курс долара не цікавить, у мене доларів немає!» Але новина про курс США на дедоларизацію Росії — це важлива новина на сьогоднішній день.

Одна з форм репарацій за окупацію, які Московська держава повинна виплатити національним республікам після розпаду Російської Федерації, цілком могла б бути гуманітарно-політичною.

Усі ми знаємо, що в історичної території Московії дуже мало ресурсів, а крім самої Москви, всюди вкрай нерозвинена інфраструктура та промисловість. Очевидно, що виплати репарацій затягнуться на кілька століть не менше. Однак вони потрібні якнайшвидше. Є один вихід із ситуації — вимагати частини репарацій у вигляді знань. Якщо раніше всі колонії Москви вчили лише її мову та її історію, нехай навіть понівечену і перекручену, то після розпаду імперії з’явиться шанс влаштувати зворотний процес — змусити населення Московської держави вивчати мови та історію колись завойованих ним народів.

Не заради того, щоб потішити чиєсь самолюбство та принизити московитів. Ні.

Поки підводний човен із назвою К561 «Казань» розважає стару кубинську компартію, подивимося, як виглядає Адміралтейська Слобода (Бежболда) у самому центрі Казані.

Цей мікрорайон було вибрано не випадково — це не лише центральна частина міста, де є ганебний мурал завойовнику Івану IV, а й сама слобода пов’язана з флотом і його історією.

Колишній депутат-єдинорос, колишній керівник Держтехнагляду Чувашії та правозахисник фермерів Володимир Дмитрієв з-під Çĕрпӳ відомий був критикою заходу до Чувашії китайських інвесторів, які бажають побудувати завод у селі Хĕрлĕту.

Села, в яких залишилося не більше одного житлового будинку:

1) Чорнозем, Ошень аймак;

2) Долговеряси, Ошень аймак;

3) Кривошеєво, Темнікавонь аймак;

4) Клемещей, Теньгжелень аймак.

Це лише одні з найбільших закинутих місць, яких кілька десятків на мокшанській землі.

Імперці багаторазово заявляли, що у разі спроби будь-якої колонії звільнитися від влади Кремля ця колонія буде повністю розбомблена. Прикордонні області РФ навіть не спробували повстати, а вже зруйновані.

Понад 90 авіабомб рашистські льотчики скинули на Білгородщину, Курщину та свіжоокуповані регіони за останні чотири місяці, підрахувало видання Astra.

У столиці Башкортостану у дні святкування 450-річчя міста розкрили капсулу часу, закладену 50 років тому владою ще радянського міста. Справжня «капсула часу» тих років — табличка, яку знайшли замурованою у стіні, коли ремонтували Нижньотагільський театр драми. Ув’язнені І. Л. Кожин, Р. Г. Шаріпов, Ю. Н. Нігматуллін 15 березня 1954 склали своє послання до нащадків, у якому розповіли, що театр для процвітаючої країни рад будували зовсім не комсомольські бригади, а раби ХХ століття — на кістках і крові яких будувалися як Російська імперія, так і СРСР.

«Привіт майбутньому поколінню, і нехай ваше життя і ваша епоха не знає рабства і приниження людини людиною», — йдеться у посланні.

Цього дня 84 роки тому в селі Кузьимгурт народився великий син удмуртського народу Альберт Разін — один із трьох дітей у сім’ї репресованих удмуртів.

Хоч би скільки російські імперці доводили, що корінним народам у Росії «створено всі умови» для того, щоб «вибитися в люди» і стати великими чиновниками — все одно завжди залишатиметься одна головна умова: стати росіянином.

Яничари та манкурти завжди ненавидять свій народ більше, ніж ненавидить його ворог-загарбник.

Жителі вулиці Календарної ніколи не мали вуличного освітлення, хоча живуть не в якомусь глухому селі, де троє людей на два двори.

Поки Ніколаєв знову вдвічі піднімає собі та своїй команді премії, жителі села Малдикаси Вурнарського району зібрали 40. тис. рублів і самотужки побудували міст.

Ось так. І на Кримський міст збери, і для Москви збери, і для Ніколаєва збери, і сам на чужу війну зберись, а в результаті все одно чувашу ніхто нічого не винен — тільки чуваш усім винен.

Наскільки далеко може зайти шовінізм і бажання все привласнити?

Виявляється, «середньоросійські бджоли зникнуть найближчим часом через бджіл-нелегалів, яких привозять до Башкирії з Узбекистану». Так заявили науковці з Уфімського федерального дослідницького центру РАН.

Як завоювали та підкорили:

«Башкирець насилу ступив через поріг (він був у колодці) і, знявши високу свою шапку, зупинився біля дверей. Я глянув на нього і здригнувся. Ніколи не забуду цієї людини. Йому здавалося років за сімдесят. Він не мав ні носа, ні вух. Голова його була виголена, замість бороди стирчало кілька сивих волосся; він був малого зросту, худий і згорблений; але вузькі очі його сяяли ще вогнем. «Еге! — сказав комендант, упізнавши, за страшними його прикметами, одного з бунтівників, покараних 1741 року. — Та ти, мабуть, старий вовк, побував у наших капканах. Ти, вочевидь, не вперше вже бунтуєш, коли в тебе так гладко вистругана голова. Підійди ближче; кажи, хто тебе підіслав?»

Старий башкирець мовчав […]

Він намагався міркувати про втрати України й заявив, що Україна нібито втрачає 50 тисяч солдатів на місяць, з яких убитими — 25 тисяч, тоді як (за його словами) російських солдатів гине у 5 разів менше.