24 січня — день пам’яті та скорботи башкирського народу

Цього дня 1736 року царські каральні війська під командуванням полковника Олексія Тевкелєва знищили ціле башкирське село Сеянтус (Һөйәнтүҫ) Баликчинської волості Сибірської дороги (зараз це Аскінський район Республіки Башкортостан). В історію ця різанина увійшла як Сеянтуська трагедія.

За співчуття й участь у повстанні проти царської влади карателями було розстріляно та заколото списами й багнетами близько 1 тисячі башкирів, переважно мирних жителів села, а 105 чоловіків були живцем спалені у коморі.

Потім каральні загони Тевкелєва та полковника Мартинова розорили та спалили ще 51 село, вбили понад 2 тис. осіб Баликчинської, Унларської, Кир-Танипської волостей Сибірської дороги (нині території Аскінського, Балтачівського, Караїдельського районів Башкортостану).

Про стиль ведення війни полковника Тевкелєва говорить той факт, що він не ризикнув схрестити зброю з ватажками повстанців у відкритому бою, хоча сили протиборчих сторін були приблизно рівними, а вважав за краще розправитися з жителями Баликчинської й інших волостей «на страх іншим злодіям, що бунтують». Надалі тактика випаленої землі, апробована кривавим полковником, почала застосовуватися повсюдно.

У пам’ять про звірства полковника Тевкелєва (тат. Тафтиляу) склали пісню «Тафтиляу», де прокляли його і весь його рід на віки вічні.

«Ми пам’ятаємо! Немає прощення нелюдським злочинам імперії!» — кажуть башкири.

Слід зауважити, що у 2023 році в Московії таких тевкелєвих стало ще більше, і за жорстокістю вони нічим йому не поступаються. Минуло майже 30 років, а нічого не змінилося. Імперія має бути зруйнована!