Категорія: Розвал Росії

Щодня Кремль витрачає на «спецоперацію» більше 20 млрд рублів. При цьому багато регіонів у складі РФ живуть так, ніби до ХХІ століття ще дуже далеко. Для цього достатньо звернути з центральної дороги. Щоправда, на подорож такою «справжньою Росією» наважуються лише одиниці-екстремали. Це справжня подорож в інший вимір.

Мовчання та бездіяльність національних рухів поневолених Москвою народів матиме катастрофічні наслідки для національних республік – навіть у разі краху РФ.

Війна в Україні примусила весь світ почати переосмислювати значення російської літератури. Багато поколінь виросло з переконанням, що вона велика й без неї світ не проживе. Однак неупереджений погляд на російську літературу примушує засумніватися в цьому. Якщо «навести різкість» на те, які наративи вона просуває, то можна побачити, що здебільшого йдеться про велич росіян, яким через «загадкову російську душу» можна те, чого не можна більше нікому. Цікаво, що завдяки такому «мегапіару» в це почали вірити не лише росіяни, а й усі, кому вдалося накинути російську літературу. Але звідки взагалі взявся цей міф?

Уже очевидна брехня Кремля про те, що строковики не беруть участі в збройній агресії РФ проти України. Як і очевидне небажання більшості росіян ставати гарматним м’ясом у цій війні. Тому намагання Москви провести приховану мобілізацію не дуже успішні. Довелося вдатися навіть до такого кроку, як облави на призовників. Але від такої облави, можна врятуватися. Насамперед пам’ятайте, що це незаконно. І дотримуйтесь інструкції.

В окупованому Херсоні діють не лише українські партизани, які нападають на російських військових та підривають зрадників у їхніх машинах і будинках. Місцеві жителі масово розклеюють листівки проти окупації. Такі листівки можна побачити в усіх частинах міста.

13 квітня у в’язниці Димитровграда Ульяновської області було побито ув’язнених-мусульман. Бійці зведеного загону УФСВП під час обшуків, що проводилися під час священного для мусульман місяця Рамадану, знищили екземпляри Священного Корану та молитовні килимки, що належать в’язням, ображали та принижували ув’язнених щодо їхньої релігії та національності. Один із ув’язнених, Расанбек Бекмурзаєв, після отриманих травм та каліцтв був госпіталізований.

Доки в Палестині не оголосили Джихад, кадировці спокійно туди їздили, а після цього різко почали боятися митників.

Наприкінці травня татарська журналістка Фаріда Курбангалєєва сколихнула інтернет своєю публікацією «Моя особиста денацифікація», розповівши про життя неросіян у Росії. Проте зазначена тема – лише обкладинка, під якою автор сховала безліч складних та неприємних тем: про самоцензуру та внутрішню еміграцію, про гідність національну та особисту, про вибір між самореалізацією та мерзенними компромісами в ксенофобській імперії під гаслом «дружба народів».

Фаріда ханим, як справжня інтелектуалка, розкриває проблеми, надаючи читачеві можливість самостійно знайти відповіді. Відповіді питанням: «Як ми тут опинилися?».

Дедалі більше російських підприємств відчувають на собі вплив корисних санкцій. Ось і Тихвінський вагонобудівний завод (Ленінградська область) був вимушений зупинити виробництво через те, що підшипники закуплялися в США. Поставки після нападу РФ на Україну припинились, а аналогів американському виробу досі не знайдено ні на російському ринку, ні серед «дружніх країн». Хоча, здавалось би, підшипники – це доволі просто, навіть радянська промисловість це вміла.

До Міжнародного дня захисту дітей, який відзначається 1 червня, Управління Генеральної прокуратури по Сибірському федеральному округу РФ провело конкурс дитячого малюнка та нарису на теми «Ні війні» і «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» відповідно.

Нагадаємо, що з початку березня, через тиждень після вторгнення Росії в Україну, російська влада ввела покарання за «фейки» про російську армію та її «дискредитацію» і стала масово штрафувати жителів РФ, які виступають проти війни. Для цього достатньо публічно заявити  «Ні війні» чи «Нам потрібен мир».

Про це повідомила низка російських ЗМІ. Інформацію про майбутні звільнення також підтвердили на підприємстві та в регіональному мінпромі. Санкції нам тільки на користь, це загальновідомий факт. А патронний завод скорочує обсяг виробництва через зростання пацифізму.

Неприязнь до мусульман — а це практично всі вихідці з південних республік — дуже поширена в найбільш «антишовіністичній» і багатонаціональній країні на землі.

Власне, Південній Осетії ще раніше розхотілося до складу РФ. Але в останні дні свого «президентства» очільник невизнаної республіки Анатолій Бібілов призначив на 17 липня референдум щодо входження Республіки Південна Осетія до складу Росії. Проте щось пішло не так.

Навіть у Китаї дивуються зі звички населення РФ одягати дітей у військову форму. Загалом же ця російська звичка дуже дивує іноземців – навіть найближчих сусідів, яким пощастило вирватися з «імперії зла» в 1991 році. Справді, логічно ж, що якщо у першій дії п’єси на стіні висить рушниця, то в третій дії вона вистрелить. Чи приречені російські діти стати гарматним м’ясом для кремлівських генералів?

Шефство російських регіонів над зруйнованими українськими містами — ідея «геніальна». І навіть не тому, що війна у самому розпалі. А тому, що населення, як завжди, не спитали. Саме тут виявиться повною мірою протиріччя між інтересами губернаторів, для яких у пріоритеті — продемонструвати лояльність центру, та жителями, за чий рахунок відбуватиметься це саме шефство.