Категорія: Розвал Росії

Згідно із соціологічними опитуваннями, переважна більшість росіян підтримує війну з Україною. Коли почалося вторгнення, то можна було відчути певне піднесення серед деяких громадян, але це явно не той всенародний порив, який зазвичай уявляється при початку жаданої війни. Чому так?

Ця геніальна ідея спала на думку так званому губернатору Амурської області Василю Орлову під час зустрічі з генконсулом КНР у Хабаровську Цуєм Гоцзе напередодні відкриття руху по автомобільному мосту Благовіщенськ — Хейхе. Примітно, що Хейхе вп’ятеро менше за площею, ніж Благовіщенськ, проте в китайському місті живе вп’ятеро більше людей.

Мубарик Алхазов та Хава Тазабаєва – подружжя із чеченського села Кошкельди, у 2018 році викрадене співробітниками Гудермеського РВВС. Декілька тижнів вони провели у секретній в’язниці кадировців, пройшовши через образи, тортури та сексуальне насильство. Силовики вимагали від подружжя зізнань, що саме вони вивісили на одній із сільських будівель прапор забороненої в Росії «Ісламської держави». Сім’я відкинула звинувачення, але через погрози рідним Мубарик все ж таки погодився обмовити себе. Після визволення вони залишили Росію. У Німеччині Алхазов та Тазабаєва свідчили про тортури, проте їм відмовили у притулку.

Публічні дискусії про майбутнє Російської Федерації після закінчення російсько-української війни досі зазвичай ведуться в парадигмі «майбутнє федерального центру – це майбутнє Росії». Проте спроби представити потреби, проблеми та уявлення про майбутнє для жителів Москви, Бурятії, Чечні, Башкортостану, Татарстану, Калмикії та інших регіонів як щось спільне та цілісне є абсолютно неспроможними та контрпродуктивними. Суб’єкти федерації, як і всі автохтонні народи РФ, мають повне право як брати участь у обговоренні майбутнього російських територій, так і реалізувати своє право самовизначення. Саме з метою реалізації корінними народами та територіями РФ права на самовизначення було створено Лігу Вільних Націй – горизонтальну мережеву структуру, що об’єднує організації, рухи й окремих активістів, які поділяють її цілі та погляди.

Ще з ночі всі офіційні канали інформації бомбардують росіян пропагандистськими меседжами в різних форматах. Ефір забитий ними під саму зав’язку. Аби тільки у людей не було часу замислитися про те, що ж, власне, сьогодні святкують. І що саме слід вважати Росією.

Жарти про те, що Петро І відчинив вікно в Європу, а Володимир Путін його зачинив («провітрили – і годі») видаються смішними лише тим, хто не стикнеться безпосередньо з наслідками рішення стати на шлях ізоляціонізму.

Коли економіка країни зайшла у круте піке, Кремль замість того, аби хоч якось подбати про рівень життя своїх підданих, хоч якось урятувати від наслідків своєї бездарної зовнішньої та внутрішньої політики, вкладає в пропаганду. 1 мільярд рублів виділив уряд Росії на закупівлю до російських шкіл держсимволів, а саме гербів РФ, прапорів і флагштоків.

Ми довго вагались, але вирішили все-таки опублікувати цю гидоту. Російські окупанти зняли кліп у Маріуполі, на «Азовсталі», на пісню українською мовою. Автор тексту на запитання «чому українською» заявив: «Украинский – наш трофей, мы забираем этот язык себе».

Що тут такого?

Болонська система, як і будь-яка інша, має свої плюси й мінуси, але виключення із неї знову означає, що випускники російських вишів зможуть працювати лише в межах РФ. Отже, російська влада хоче таким чином ув’язнити молодь у Росії. Проте не всю.

У банківській сфері Росії почали відбуватися дуже цікаві процеси. Росіяни практично втрачають доступ до своїх вкладів. Адже у Кремля інші плани на ці гроші. Ввівши імперію в круте економічне піке, він просто не бачить інших способів наповнити бюджет, який стрімко просідає внаслідок «спецоперації».

Де для вас закінчується рідна земля? Питання складне, враховуючи те, що в РФ із пелюшок прищеплюються імперські уявлення про Батьківщину, а кордони імперії час від часу переглядаються. Дуже багато росіян бездумно повторюють пропагандистські гасла, не розуміючи, що відповідати за це може довестися якщо не їхнім дітям, то вже онукам точно. Відомий російський журналіст Аркадій Бабченко, який давно виїхав у безпечне місце, написав про те, як російські ліберали сприймають інші народи, зокрема корінні народи РФ. І відповідно наскільки варто мати справу з такими людьми. Наводимо його розповідь із деякими скороченнями.

Інстинкт самозбереження притаманний кожному живому організму. Боятися за себе, своїх рідних та близьких – це наша природа. Страшно інше (пардон за тавтологію) – коли страх бере тебе в заручники і визначає кожен день твого життя. Як результат – люди йдуть на немислимі для себе компроміси. Те, що ще недавно було для нас огидним і принизливим, стає звичайним.

Звісно, війна й так точиться коштом бюджету РФ, тобто за гроші, так чи інакше витиснуті з усіх громадян Росії. Щодня на війну витрачається річний бюджет одного з регіонів РФ – понад 20 млрд рублів. Але дедалі більш очевидно, що й цих грошей катастрофічно бракує. Тому доводиться де переконуванням, а де примусом спонукати росіян заплатити за цю війну ще раз.

Москва продовжує використовувати репресії як головний інструмент денацифікації національних колоній. Метод простий, тупий, але дуже ефективний. Немає підстав вважати, що Кремль змінюватиме цю тактику – адже вона демонструє блискучі результати.

6 червня в РФ відзначають День російської мови. Офіційно це міжнародний день, присвячений російській мові, започаткований ООН у 2010 році. Однак після того, як Москва показала всю свою натуру, напавши на Україну, у багатьох країнах ставлення до російської мови змінилося. Цікаво, що й у самій РФ воно почало мінятися.