Мова як трофей

Ми довго вагались, але вирішили все-таки опублікувати цю гидоту. Російські окупанти зняли кліп у Маріуполі, на «Азовсталі», на пісню українською мовою. Автор тексту на запитання «чому українською» заявив: «Украинский – наш трофей, мы забираем этот язык себе».

Що тут такого?

150 років тому існування української мови в Російській імперії просто заперечувалось (згадаємо лише Валуєвський циркуляр 1863 року, який призупиняв друк усіх творів українською мовою, крім художніх, оскільки такого «языка не было, нет и быть не может, и что наречие их, употребляемое простонародием, есть тот же русский язык, только испорченный влиянием на него Польши»). Після так званої громадянської війни 1917-1922 років більшовики з українською мовою як із фактом почали миритися – її існування визнали, оскільки не мали ресурсів просто накинути російську такій кількості людей, однак українську штучно зросійщували, міняючи правопис, а також максимально витісняли з публічної сфери, створювали такі умови, щоб її вживання було не лише небажаним, а й небезпечним для мовця. І от сьогодні українці в бою доводять, що їхня мова окремішня, і з нею треба рахуватися. Навіть самі окупанти, які нищать усе українське, більше не можуть сказати, що такої мови просто нема й не може бути.

Що тут важливо для нас?

Це те, як виглядає єдиний спосіб здобути визнання росіян — сила, боротьба. Коли після приходу більшовиків влада ослабла, а національні рухи, що розцвіли за час революцій, ще не зійшли нанівець, то червоні були вимушені спертися на них («політика коренізації»). Оплатою ж за військову потугу деяких народів, що перейшла на бік Совдепії у війні з білими, стали автономії.

Однак щойно центральна влада укріпилася, почався сталінський терор, русифікація й обмеження автономії. Наслідки можна побачити й зараз.

Насправді заява про те, що українська мова є трофеєм окупантів, просто гучна, за нею нічого не стоїть – навіть якщо знайшовся хтось, хто володіє українською настільки, аби писати вірші про демонів на «Азовсталі». В українців їхньої мови від цього не поменшало. Справжнім же трофеєм Кремля є мови корінних народів РФ. І лише активна боротьба може повернути цим народам їхні мови. Разом із правом на кращу долю.