«Здобич для кадировців»: сім’ї, що розповіла про тортури в Чечні, загрожує депортація

«Здобич для кадировців»: сім’ї, що розповіла про тортури в Чечні, загрожує депортація

Мубарик Алхазов та Хава Тазабаєва – подружжя із чеченського села Кошкельди, у 2018 році викрадене співробітниками Гудермеського РВВС. Декілька тижнів вони провели у секретній в’язниці кадировців, пройшовши через образи, тортури та сексуальне насильство. Силовики вимагали від подружжя зізнань, що саме вони вивісили на одній із сільських будівель прапор забороненої в Росії «Ісламської держави». Сім’я відкинула звинувачення, але через погрози рідним Мубарик все ж таки погодився обмовити себе. Після визволення вони залишили Росію. У Німеччині Алхазов та Тазабаєва свідчили про тортури, проте їм відмовили у притулку.

У розмові з «Кавказ.Реалії» подружжя розповіло про погрози, викрадення та насильство, з яким вони зіткнулися в таємній в’язниці.

Не дали жити спокійно

«Мене звуть Мубарик, але нещодавно я змінив ім’я, тепер за документами я Муслім», – розповідає біженець із Чечні. 2004 року його за допомогу підрозділам польового командира Аслана Масхадова вже викрадали кадировці. Після звільнення Мубарик не зміг жити спокійно – у хронологічному порядку він перераховує начальників Гудермеського РВВС, кожен із яких викликав його на бесіди, вимагаючи стати «таємним агентом».

«Найзавзятішим садистом був Усман Рашидов, за яким тягнеться безліч злочинів. Це справжній збоченець, який ґвалтував затриманих чоловіків. Він зґвалтував двох моїх друзів, під час затримок доводилося бачити дуже мерзенні речі, – каже співрозмовник. – Просто не розумію, як людина може вчинити такі вчинки».

Про тортури, які практикував Рашидов, розповідали й інші мешканці республіки. У січні 2022 року чеченська правозахисна організація «Вайфонд» опублікувала анонімний лист однієї з жертв:

«Приблизно через годину прийшов той самий Усман Рашидов. Високий і лисий, з жаху неприємною зовнішністю. Постійно чимось плювався і був явно під якимось впливом. Від нього виходив неприємний запах, який мені й сьогодні іноді мерехтить.

Рашидов почав дуже сильно матюкатися. Він сказав: “Я страшний бандит, я можу зробити з вами все, що хочу, так, я дуже страшна людина, ви не вийдете звідси живими”. Подивившись на мене, він сказав: “З тобою окрема розмова, шльондро”… Усман Рашидов почав розстібати ремінь, одночасно розмовляючи з нами матюком: “Ви знаєте, що я хочу зробити, перш ніж вас уб’ю? Я отримую задоволення, коли ваххабітські шайтани дивляться, як я засовую свій статевий орган у всі інтимні місця їхніх дружин”. Я щиро перепрошую за дані подробиці, я їх озвучила вдесятеро пристойніше, ніж це було насправді».

При кожному НП Мубарика Алхазова, як і інших мешканців району, які стоять на профобліку, забирали до РВВС. Якось йому підкинули папір із погрозами на адресу поліцейських – тоді Мубарика та його односельців зігнали до великої зали, а потім закрили у камерах нелегальної в’язниці. Вона розташована в комплексі будівель, де розташований відділ поліції, ізолятор тимчасового затримання та ДІБДР.

У вересні 2018 року у селі Кошкельди невідомі вивісили прапор «Ісламської держави». За даними руху 1ADAT, зробили це самі співробітники карного розшуку, щоб відкрити справу і під тортурами змусити невинних зізнатися у злочині.

Того дня Хава Тазабаєва пам’ятає у подробицях: чоловік був у кімнаті, вона тільки перестала готувати їжу. На порозі з’явилися троє в цивільному одязі та запитали, де його чоловік.

«Я подумала, що прийшли його друзі, хоч і бачила їх вперше. Але тут же згадала – ворота зачинені на замок, вони просто так не могли зайти. Один з тих, хто прийшов, Бекхан Мовлієв, показав документи і представився – він із карного розшуку. Я сказала, що чоловіка вдома немає», – описує співрозмовниця.

Непрохані гості не повірили і пройшли в будинок, побачили Мубарика і почали його бити. Від шуму прокинувся двомісячний малюк, мати взяла його на руки і почала колихати.

«Я благала відпустити чоловіка, тому що він нічого протизаконного не робив. У відповідь мене стали виганяти з кімнати: якщо не втечеш, виведемо силоміць.

Поліцейські продовжили його бити, Мубарик непритомнів, а вони говорили, що він прикидається. Його відвезли до РВВС. Потім прийшли за мною. Запитували, чому вийшла заміж саме за Мубарика, казали, що розлучать нас і що я ще молода, знайду нового чоловіка. Я відповідала: нехай краще вб’ють, але розлучатися не буду», – переказує Хава спілкування із силовиками.

Приниження заміжніх

За словами Мубарика, у відділі його били, обливали окропом, вимагали взяти провину за прапор ІД. За відмову загрожували болісною смертю.

«Через тортури я два тижні не міг нічого їсти. Ставало все гірше. Начальник РВВС зайшов у камеру, наказав зробити мені укол, щоб прийшов до тями, і мене продовжили бити.

У камері зі мною було багато людей, пам’ятаю імена деяких з них – Іса Ельмурзаєв, Бекхан Мовлаєв, Магомед Ельдаров, Камарбек Сакказов, Юсуп Байсултанов. Вони були свідками», – перераховує Мубарік Алхазов.

Він згадує, що в сусідній з ним кімнаті були жінки, було чутно їхні крики: затримані просили не чіпати їх, бо вони одружені, але поліцейські тільки сміялися і голосно матюкалися. Погрожували зґвалтувати і їх, і їхніх чоловіків. Стан Алхазова ставав дедалі гіршим, його відвезли до лікарні – лікарі довго відмовлялися його приймати.

Після затримання Хаву також розпитували про чорний прапор ІД та наполягали, що вона нібито допомагала чоловікові його вішати.

«Я вперше опинилася в РВВС і уявлення не мала, що там такі безсердечні тварини.

Мене били, потім хтось зайшов у кімнату і став погрожувати відрізати волосся.

Через кілька годин, так нічого і не отримавши, вони мене відпустили», – ділиться співрозмовниця. На момент викрадення їй було 19 років.

Наступного ранку до неї додому пройшов дільничний Біслан Абдуллаєв і зажадав з’явитися в РВВС о третій годині дня.

«У відділі Бекхан Мовлаєв почав чіпати мене, говорив, що шукає приховану камеру або диктофон. Відповіла, що нічого в мене немає, але він продовжував обшукувати. Він знову змушував мене взяти на себе провину, пообіцявши, що після цього одразу відпустить чоловіка. Я відмовилася, тоді ця мерзота замкнула двері – вони вимагали оголюватися, показувати сліди від вчорашніх ударів, показували брудні фото і робили інтимні речі, – Хава важко описує те, що відбувалося у відділі поліції. – Мене помістили в камеру до жінок, яких також невинно затримали. Нас примушували робити їм (поліцейським. – Прим. ред.) масаж, могли прийти за нами о другій чи третій ночі. Ми плакали і казали, що ми заміжні жінки і це неправильно».

Згодом усю сім’ю, включаючи літніх батьків, знову забрали до РВВС, де вкотре змушували розповісти про злощасний прапор. У сусідньому кабінеті знаходився Мубарик, він чув погрози рідним, за його словами, тоді його мати та сестру погрожували зґвалтувати. Тоді Алхазов погодився записати відео, яке вимагали від нього поліцейські. За місяць після викрадення його відпустили.

Після визволення сім’я залишила Росію. На початку цього року Тазабаєва публічно розповіла про тортури, після чого силовики знову затримали її батька та родича чоловіка.

«Вони до смерті катували мого батька Рамзана Тазабаєва, потім відвезли до другої міської лікарні і за тиждень, 25 січня, він помер. Про це я дізналася від знайомого, ім’я якого не можу назвати – інакше викрадуть і його. Зараз нас можуть депортувати до Росії. Там ми станемо легкою здобиччю для кадировців, які помстяться за розповідь про тортури і нелюдське поводження. Це дуже жорстоко», – заявляє Тазабаєва.

За її словами, у Німеччині міграційна служба відмовила сім’ї у наданні статусу біженців, оскільки вони не змогли довести викрадення та утримання у Гудерміському РВВС.

Заяви про тортури на території цього РВВС надходили і раніше, каже автор чеченського опозиційного руху 1ADAT Ібрагім Янгулбаєв. Співрозмовник зазначив, що, як і у випадку із цією сім’єю, скарги надходили на конкретних співробітників відділення поліції у Гудермесі. Серед них – Іса Ельмурзаєв (нині начальник Центру протидії екстремізму МВС по Чечні, в минулому начальник карного розшуку), Магомед Ельдаров, Камарбек Саказов та інші.

Раніше глава Чечні Рамзан Кадиров відкидав звинувачення та говорив, що секретних в’язниць у республіці немає. Зокрема, він заявив про відсутність підвалів для незаконно затриманих на території його особняка, хоча Янгулбаєв описав секретну в’язницю, в якій перебував сам, і розповів про участь Кадирова в тортурах.

У прес-службі прокуратури у Чечні не відповіли на дзвінки кореспондента «Кавказ.Реалії», начальник відділу інформації та громадських зв’язків МВС у республіці Магомед-Амін Денієв також виявився недоступним для коментарів.

Корреспондент

Напишіть відгук