Категорія: Розвал Росії

Та якщо тенденція закріпиться, регіони можуть «розхитати» РФ до справжньої, а не номінальної, федерації.

Із приходом Путіна політичні та економічні можливості регіонів загалом були суттєво урізані. Фактично губернатори перетворилися із представників своїх регіонів перед центром на «смотрящих» від цього центру в регіонах. Їхня мета — слідкувати за політичною лояльністю на місцях, що заохочувалося крихтами у вигляді федеральних дотацій.

З початком війни в Україні ситуація стала мінятися. Схоже, заварена Кремлем авантюра скувала його увагу суто довкола питань безпосереднього військового протистояння і недопущення антивоєнних та антиурядових виступів. У цих умовах, вочевидь, значна частина питань економіки перейшла на місця. Хватка Москви ослабла — центру стало набагато важче контролювати економічну ситуацію в регіонах, тому він серйозно «дав слабину» в цьому питанні.

Поки що новими можливостями найактивніше користується Башкортостан. Так, ця республіка стрімко рвонула налагоджувати економічні стосунки з Білоруссю, Іраном, «ЛНР», Узбекистаном і Казахстаном.

Ситуація може видатися гарною. Такою вона точно є для Кремля… принаймні поки що. Адже країни з цього списку є повними або напівізгоями в світі. Якби не безглузда політика путінського оточення, то Башкортостан міг би співпрацювати зі значно більшим списком країн, чий достаток і потенціал для співпраці був би неспівмірно більшим. Окрім цього, активна й відносно незалежна економічна політика суб’єктів є нормальною для федерацій. Те, що в РФ її неформально дозволили лише зараз, не є плюсом РФ, адже така можливість мала бути завжди.

Але чому її не було? Це ж так добре — давати підданим багатіти і забирати частину собі. Річ у тім, що коли гроші заробляються тобою, а не даються з панського плеча, то в тебе з’являється самоповага, незалежність і питання, на що йдуть твої податки. Це справедливо як до окремих людей, так і до регіонів. За економічними свободами дуже часто йдуть політичні.

Представники 6 національних рухів виступили з публічною заявою про створення Ліги вільних націй – політичної платформи з метою деколонізації народів Російської Федерації та набуття її суб’єктами реального суверенітету.

Бурятська публіцистка Раджана Дугар-Де Понте опублікувала на сайті одного з проектів Радіо Свобода великий текст, присвячений долі свого народу та його відповідальності за війну проти України. Відповідальності цієї вона з бурятів не знімає і пропонує ділити її з етнічними росіянами порівну. Але нагадує просту статистику: бурятів у Російській Федерації 462 тисячі. Етнічних росіян, між іншим, – 111 мільйонів. Порівну, як бачимо, не виходить. Чому ж саме буряти стали обличчям війни?

На території РФ почалася прихована мобілізація: чоловікам дедалі частіше пропонують з’явитись у військкомат, країною розсилають рекламні листи про «короткострокову службу», а на підприємствах «бронюють» співробітників на випадок мобілізації. Але насправді навіть у такій тоталітарній країні, як нинішня Росія, можна і треба опиратись участі у збройній агресії Кремля. Телеграм-канал «Рух “Весна”» https://t.me/vesna_democrat/1827 зібрав посилання на важливі матеріали коаліції «Заклик до совісті», які варто прочитати тим, хто служить або перебуває в запасі та може бути мобілізований.

У Російській Федерації щасливо процвітає 190 народів і народностей, проте кожен, хто має ближче уявлення про предмет, згадає жарт Генрі Форда: «Ви можете купити автівку будь-якого кольору за умови, що вона буде чорною».

Кремлівська пропаганда оточує росіян із пелюшок. І це майже не перебільшення. Імперський шовінізм та війну прищеплюють російським дітям із перших років життя.

У Чебоксарах громадський транспорт може не просто стати не по кишені жителям міста, а взагалі зникнути як явище.

Активну рекламу чеченського підрозділу практично моментально згорнули, аргументуючи тим, що охочих і так більше, ніж потрібно. Такий різкий розворот доповнюють інші новини, додаючи цій тривожного відтінку.

Тепер, коли «спецоперація» оголила справжній стан корінних народів в РФ, багато хто усвідомив, що для Москви нема своїх: Кремль однаково спокійно нищить що українців, що власних громадян незалежно від національності. Проте багато представників корінних народів, народившись і вирісши в РФ, просто не уявляють собі іншого ставлення. Москва уже вкрала у них шанс жити у власній державі, а тепер намагається зробити так, щоб цей шанс не з’явився ні в їхніх дітей, ні в онуків. Про це розповідає Телеграм-канал «Жил один злой осетин! Царди иу мÆсты ирон! — [Æ]», чиє звернення ми публікуємо.

В російському інфопросторі більшає могил і вінків. Це можна пояснити не лише тим, що росіян привчають до буденності поховань, а й діяльністю деяких ділків. І ми зараз не лише про Кремль.

Колишня путінська ширма Дмитро Медведєв продовжив вивергати свій потік свідомості в соцмережах. Сьогодні «Дімон» вибухнув коментарями щодо заяви очільників МЗС G7. І знову наговорив зайвого. Яке могло би зацікавити юристів та психіатрів. Уже не кажучи про традиційне кремлівське лицемірство щодо корінних народів.

Оскільки «спецоперація» в Україні явно пішла в напрямку, протилежному до перемоги, то, щоб не втратити популярності в електорату, Кремль спробує спрямувати увагу росіян в інший бік. Є резервний план — приєднання до РФ Південної Осетії. Якщо пропаганда постарається, це можна буде подати як «другий Крим». Щоправда, «побічні ефекти» цього рішення можуть виявитися дуже болісними. Але якщо зовсім припече, у Москві таки можуть піти ва-банк.

Кремль тепер перебирає велику частку відповідальності за розвиток регіонів. Ні про який федералізм, самостійність і, не дай Боже, демократію вже не йдеться.

Усі ми бачимо, що «спецоперація» дуже змінила позиції «путінського пса» Рамзана Кадирова. РозклАд змінився настільки сильно, що кадировський клан, який перебуває при владі в Чечні вже 15 років, можуть змістити.

Це не сатирична новина. У держави, яку от-от усі визнають спонсором тероризму, хочуть купувати газ і нафту терористи. Принаймні в РФ Талібан офіційно визнано терористичною організацією й заборонено. І раз таліби взагалі так поставили питання, значить, вважають, що в нинішньому становищі Кремль не випадає крутити носом.