Місяць: Грудень 2022

11 грудня 1994 року кремлівські окупаційні сили почали заходити на територію суверенної Ічкерії, хоча, як це з рашистами завжди і буває, генерал Лебідь у всіх ЗМІ заявляв, що «іхтамнєт» і що відбувається «громадянська війна всередині Ічкерії».

Очевидно, що росіяни зараз пожинають плоди або активної підтримки ними режиму, що запанував у країні, і його дій щодо мусульманських народів і країн, або мовчазної згоди з ним і такими його діями. Про це розповідає Кол Шәриф.

Коли ВТГЦ звернувся до Верховної Ради з проханням визнати незалежність Татарстану, а на міжнародному сайті петицій Change.org з’явилася петиція до Президента України Володимира Зеленського з аналогічним проханням, це викликало несподівану реакцію в самому Татарстані. Наприклад, депутат від «Єдиної Росії» (аякже!) в Держраді Татарстану, найстарший парламентар республіки Марат Галєєв заявив, що Татарстан не оголошував своєї незалежності від РФ.

10 грудня 1890 року народився Закі Валіді – політик, педагог, полководець, засновник Башкирської республіки і Башкирської армії.

Погані новини для служивих башкирів і татар. Хоч би як ви продавали своїх синів і батьків за пільги та виплати, хоч би скільки трупів ви кинули в топку цієї війни – для росіян ви все одно вороги та піддані другого ґатунку – десь посередині між естонцями та казахами. Втім, непогана компанія.

Не без «успішної» роботи гауляйтера Бречалова, певна річ.

Але прокремлівські ресурси і тут знайшли спосіб, як одночасно пропіарити царя, звинуватити в усьому лише бояр, сказати, що національна мова задарма нікому не потрібна і що Удмуртія — це імперська глушина.

Якби не довелося витрачати гроші на подібні пропагандні ресурси, на почет царя і почет його намісників, на чужі війни і на те, щоб годувати імперських опричників — Удмуртія була б не тільки не глушиною і не банкрутом, а й була б удмуртською і по-удмуртськи.

А поки що спостерігаємо, як ворог в удмуртському будинку насміхається над удмуртами і не чекає на раптовий удар.

Починаючи з 24 лютого, і татарський, і башкирський рух певним чином еволюціонував. Дедалі більше представників наших народів розуміють, яку долю їм готує Російський Рейх у разі його збереження. Все більше крамольних думок про те, що татари й башкири – це гарматне м’ясо, мовляв, війна не наша і т.д. Найсміливіші діячі йдуть ще далі – війна є шансом для створення незалежних держав.

Питання стосунків татар і башкирів — не просто гостре, а вибухонебезпечне. У коментарях на нашій сторінці в Телеграм воно час від часу піднімається — і хоча очевидно, що від протистоянь башкирів і татар завжди виграє лише Москва, суперечності між цими двома спорідненими народами виглядають справді серйозними. Що ж робити, якщо зрозуміло, що саме «не розсмокчеться»? «Російська Фабула» опублікувала про це цікавий матеріал, у якому наводяться різні шляхи вирішення цього питання.

Історія не терпить слова «якби», але, озираючись назад, можна побачити, які наслідки мало те чи те історичне рішення. Ми вже розповідали про те, які уроки нам дав Комуч, тепер поговорімо про Олександра Колчака — тим більше що він має безпосередній стосунок до Ідель-Уралу. Ось що про причини поразки Колчака написав «Регіон. Експерт».

Президент-учитель Перу Педро Кастільйо всього півтора року пробув на своїй посаді, але вже спробував організувати нову соціалістичну диктатуру.

Монголія відмовляється від кирилиці і збирається перейти на власне традиційне вертикальне письмо до 2025 року.

Таким чином, у цій країні буде менше людей, які легше вивчають російську мову завдяки однаковим алфавітам, а отже, Монголія випаде зі сфери значного впливу кремлівської пропаганди.

Проте є й інший бік медалі — цей хід віддалить русифіковану Бурятію від Монголії ще більше.

Такий собі рупор Михайла Ходорковського на ім’я Аббас Галлямов намагається накидати лайна на латвійський вентилятор, абитак само, як і вся російська «опозиція», вигородити імперських агентів у вільній країні. Галлямов стверджує, що не можна нічого поганого говорити про тих, хто хоч і за мобілізацією потрапив на війну, але не відмовився воювати. Це ж майбутній електорат, як можна сказати електорату, що електорат має руки по лікті в крові?

Яка все-таки, товариші, шана та повага – йти захищати нашу багатостраждальну Батьківщину! Що? Як не те сказав? А, вибачте, товаришу інструкторе, зараз виправимо… Так, за нашу щасливу та радісну Батьківщину! Вона особливо щаслива зараз, ось зараз, коли ми проводжаємо наших хлопців на фронт, замість першої партії… ну, тієї, що вже частково повернулася… Частково – означає хто частинами, хто повністю в персональній упаковці, хто в некондиційному стані. Некондиційних ми підправимо – і вони підуть назад. Ви, товаришу інструкторе, не засмучуйтесь, план із валового відправлення сировини… вибачте, наших героїчних захисників, я хотів сказати. Ну, він, цей, буде виконаний і, якщо начальство скаже, то й перевиконаний! Що, нам для Батьківщини шкода, чи що? Тим більше ось і товариш інструктор нагадує. Як у нас кажуть: «Є Путін – є Росія!» А я додам: є Глава Республіки – є республіка, є глава округу – є округ, є голова району – є район! Правильно, товаришу інструктор?

Все, що має «русскій мір» зараз — це так само «знято», відібрано у тих, до кого цей «мір» прийшов, або побудовано/створено руками полонених і рабів, яких цей «мір» захопив.

«Скаже: йди рядовим — піду рядовим, скаже: йди керівником чи командиром — піду командиром», — сказав гауляйтер.

А те, чому бюджет Марій Ел на весь період 2023-2025 років буде дефіцитним, він пояснити не готовий. Не готовий також пояснити, чому чекає на такий наказ від Путіна, а не написав заяву про відставку, щоб виїхати воювати вже давно.