У давнині сила?

До регулярних сперечальників про те, чий народ давніший, чия державність давніша, чия мова давніша тощо:
Читати далі
До регулярних сперечальників про те, чий народ давніший, чия державність давніша, чия мова давніша тощо:
Читати далі
Під час становлення різноманітних імперій поперед них завжди йшли місіонери — вони готували «ґрунт» у головах «тубільців» до приходу основних імперських сил.
Читати далі
Ліга Вільних Націй, яка об’єднує поневолені Москвою народи в їхній боротьбі за реалізацію права на самовизначення, звернулася до президента Європарламенту Роберти Мацоле.
Читати далі
Викладаючи власне бачення ситуації в галузі національно-визвольної боротьби, автор іноді стикається з непорозумінням, і як наслідок – із неприємними оцінками своєї роботи та своєї особистості. Він і клоун, і єврей, і вірменин, і татарофоб. Проти перших трьох він нічого не має. Як писав М.О. Некрасов: «Друзі мої, осміюйте мене без сорому – я вам відповім тим же!» Чому не згоден із «татарофобом» – доведеться пояснити.
Читати далі
Згідно з новими «законами», позбавити «набутого» громадянства РФ можна буквально за будь-що і навіть заднім числом. Спочатку імперія окупує територію, силоміць усіх паспортизує, а потім починає виявляти особливо нелояльних до неї людей.
Читати далі
З веселою посмішкою палитиму чужі села. (с) Настінні розписи стародавніх московитів у Великій Комишувасі, Ізюмський р-н, Харківська область.
Читати далі
У народів Ідель-Уралу, Сибіру, Кавказу з’являється шанс здобути незалежність. Наскільки цей шанс реальний? Ось що розповів про ситуацію у Татарстані QIRIM.News заступник прем’єр-міністра Татарстану у вигнанні Рафіс Кашапов.
Читати далі
У соцмережах з’явилося відео страти кувалдою по голові колишнього ув’язненого Євгена Нужина, завербованого Пригожиним у рязанській ІЧ-3.
Читати далі
Активісти Спілки татарської молоді «Азатлык» провели у Казані одиничний пікет. Вимогою стало введення обов’язкової татарської мови для всіх держслужбовців і працівників сфери обслуговування в республіці.
Читати даліІ все одно ж ідуть із цією хернею в бій.
Напевно, навіть когось убивають. Найчастіше цивільних під час актів мародерства. Вони реально сподіваються, що армія України така, як показував телевізор — запускає іржаві винищувачі без боєкомплекту за допомогою старого автокрана.
Читати далі
Рідна мова — це не просто та мова, якою ви вмієте розмовляти. Це мова вашого роду. Тому вона й називається рідною. Є багато людей, які кажуть, що російська для них рідна мова, бо це мова, якою розмовляли між собою батьки. Але що, якщо російська мова, якою розмовляли батьки між собою — це лише та спільна мова, яку вони знали, а їхні рідні мови зовсім різні? Наприклад, якщо ваші батьки з різних далеких народів, кожен із яких має свою мову. У такому разі та мова, яку ви вважаєте рідною, — не рідна для ваших батьків.
Читати далі
Історія часто не просто повторюється, а розвиваєтсья по спіралі, і якщо вчасно відстежити черговий виток і підкоригувати його з урахуванням досвіду попереднього, можна отримати інший результат. Один із творців руху російських мусульман, його ідеолог і лідер, публіцист і громадський діяч Харун Вадим Сидоров виклав своє бачення нинішньої ситуації, яка доволі схожа на події столітньої давності.
Читати далі
Істерика рашистів, що спостерігається нині, з приводу відступу з Херсона веде до глибших наслідків, ніж може здаватися.
Читати далі
Під час становлення різноманітних імперій поперед них завжди йшли місіонери — вони готували «ґрунт» у головах «тубільців» до приходу основних імперських сил.
Читати далі
У молоді роки я прочитав книгу американського журналіста Стадса Теркела «Робота», де він брав інтерв’ю у представників різних професій у США з проханням охарактеризувати свою діяльність. Мене вразило, як серйозно американці ставляться до своєї роботи. Для переважної більшості це значна частина їхнього повсякденного життя, до якої потрібно ставитися з усією серйозністю. Всі вони, починаючи з муніципального сміттяра або прибиральника в собачому притулку до бізнесмена-інвестора, знали, що називається, всі ходи та виходи, всі прийоми, шукали способи поліпшення, хитрощі для полегшення, вміли планувати та розраховувати зусилля. А ще мене здивувала, якщо не сказати шокувала, одна цікава новела. Там ішлося про фронтового репортера періоду ДСВ. Він із приятелем зайшов у фронтовий туалет (так-так, спеціально побудований дерев’яний туалет із кабінками). На вході сидів рядовий солдат, який видавав туалетний папір, по три аркушики на відвідувача. Приятель журналіста запитав, чи не можна взяти трохи більше паперу? Туалетний постовий відповів: «Ні, не годиться! Один аркуш – згори вниз, один – знизу вгору, й один – начисто!
Читати далі