Місяць: Листопад 2022

Але це не є чимось безмежним і несподіваним, адже всі захоплені території Кремль використовує як полігон. Як полігон у всіх сенсах: і як місце жорстоких тренувань на цивільному населенні своїх терористів та спецслужб, і як плацдарм для подальших воєн, і як місце для відпрацювання всіх нововведень пропаганди нацизму й імперіалізму.

Серед наших підписників є ті, хто пропонує зробити російську мову однією з державних мов у вже вільних республіках Ідель-Уралу.

Жаль тільки – жити в цю пору прекрасную

Не доведеться нікому із нас.

Н. А. Некрасов

Відео відомого російського публіциста Михайла Пожарського про деколонізацію можна розцінювати як спосіб почати публічну дискусію на цю тему, але якщо росіянам тези Пожарського можуть сподобатися, то представники корінних народів нинішньої РФ мають що сказати з цього приводу.

Сьогодні у центрі Риму проходила акція протесту проти іранського та російського тоталітарних режимів, у якій брали участь і вихідці з регіону Ідель-Уралу. Серед присутніх були іранці, що проживають в Італії, мусульмани з інших країн, українці й італійці.

«Чому я ні в чому не винен, але маю нести відповідальність?!» – запитує більшість громадян РФ. Ось як на це запитання відповів наш підписник, український правозахисник Олексій Хівріч.

З колективною відповідальністю питання непросте.

Мобілізація виявила для російського обивателя всі вади російської системи, і вони стали очевидними для всіх. Із початком мобілізації система настільки йде врознос і стає вразливою, що акти опору, які не мали шансів до цього, стають не просто можливими, а необхідними, затребуваними і поширюються повсюдно.

Як багато нових облич з’являється у російській політиці, хоча хтось каже, що в країні затискають демократію та на місцях не дають ходу у владу молоді, альтернативним політикам.

Проте що ми спостерігали три місяці поспіль до цього, навіть ще до офіційного оголошення?

Гребли всіх поспіль, особливо у депресивних регіонах і національних республіках.

Колишній голова Херсонської обласної державної адміністрації Борис Сіленков 24 лютого у лавах Територіальної оборони України став на захист Херсонської області. Після окупації Херсона та прилеглих районів він пішов у підпілля. 26 серпня у бою з російськими окупантами біля села Тягинка отримав тяжке поранення, самостійно оперував поранену ногу, наклав 16 швів. Ночував у полі, пив із калюжі та їв те, що знаходив у полі. Безуспішно намагався перейти лінію фронту у районі с. Куйбишеве, ховався від облав в одному із сіл на окупованій території.

11 листопада, після звільнення області, вийшов на бійців 80-ї бригади ЗСУ та склав зброю.

Борису Сіленкову 62 роки.

Чи можете ви уявити Хабірова, Бадранова, Назарова, можливо, Мінніханова, Песошина з Мухаметшином, у ролі таких народних партизанів? Ось і нам важко уявити.

Під час війни з в’єтнамськими комуністами хтось зі штатівських чиновників вигадав мобілізувати психічно хворих людей в армію, щоб заощаджувати бюджет на психіатричних клініках і водночас вирішити проблему з недобором солдатів у війська (тоді США ще була мобілізація).

Звичайно ж, вони присяглися у вірності лише РФії, а не Чувашії. Чекаємо тепер від новоприбулих стандартних шовіністичних заяв русскомірних: «Навіщо потрібна ця чуваська мова? Ми української не вчили і чуваська нам не потрібна. Нам російської достатньо. Ми не для того в Росію хотіли, щоб вивчати мови».

Напевно, саме заради цих 50 манкуртів із бюджету Чувашії виділялися величезні гроші та мобілізувалося населення на війну. А чи не можна було їх просто перевезти без цього?

І навіщо вони у Чувашії? Сподіватимемося, що після отримання паспортів вони переїдуть кудись ближче до Підмосков’я. І без них манкуртів вистачає, нових псів режиму не потрібно.

Та не може бути! Чи може?

Сергій Запольнов, позивний «Декабрист» — російський «опозиціонер», москвич. Був учасником «Безстрокових протестів» і «Російських маршів» у Москві, був членом партії «Яблуко», був прихильником Навального, мав тісні зв’язки з лимонівськими націонал-більшовиками (інша назва нацистів).

За свою діяльність був схоплений росгвардійцями та відправлений до військкомату, звідки його направили служити термінову службу на архіпелазі Нова Земля у Північному Льодовитому океані.

Воювати проти України зголосився добровільно. Вбито під Лиманом на Донеччині 8 вересня.

Ніколи такого не було — і ось знову.

Наводимо його текст повністю.

Необхідно вести роботу як із громадянами РФ, які проживають за межами РФ.

Нещодавно нас дуже здивував пост шановного Ленара Міфтахника. Автор стверджує, що Україна опинилась у нинішньому становищі не випадково і теж несе свою частину відповідальності за те, що сталося з нею, а вимагати з інших більше, ніж вони можуть запропонувати, не має морального права. Далі автор аналізує помилки українців і робить висновок: воювати за Україну татарам так само шкідливо, як і за Росію.