Війну Вірменії з Азербайджаном, по суті, закінчено. Вірменія погодиться на територіальну цілісність Азербайджану та вийде з ОДКБ в обмін на безпеку для вірмен у Карабаху. Це означає, що в обох країн з’явиться можливість набагато активніше протистояти російській експансії на Закавказзі та Кавказі, а також цей конфлікт перестане відволікати світову громадськість від подій на російській частині Кавказу.

Днями Хабіров відправить кілька свіжих підрозділів копати окопи метро під Енергодаром — якраз до того, що через нове відключення енергоблоків АЕС (за наказом окупантів) там може вибухнути радіаційна катастрофа, якщо їх вчасно не підключать. Не вистачило обкопування в «Рудому лісі» біля Прип’яті — треба повторити, бо в республіці брак опромінених.

Енергодар матиме метро, а Уфа обійдеться. Грошей немає. Основна частина бюджету (що не відібрала Москва), йде на війну, та ще й дружина багато витратила на замовлення робітників і будматеріалів аж із сонячної Вірменії.

Боротьба не просто йде — вона з кожним днем наростає. Імперські поліцаї лютують і хапають усіх підряд, аби залякати населення.

Позавчора під Тулою на залізничній ділянці Криволуччя — Присади підпалили обладнання всередині релейної шафи, але невдало — воно тільки закоптилося. Вчора в Ревякіному повністю згорів блок СЦБ. Обидва рази палії були на авто, що дозволяє швидко виходити із зони ментівського оточення.

Від 5 до 7 тисяч людей відвідали народний сход проти геолого-розробки гірського хребта Ірандик золотодобувачами, адже саме варварська розробка надр призводить до онкологічних захворювань у місцевого населення.

Уряд Татарстану у вигнанні опублікував план дій щодо набуття контролю над Татарстаном після деокупації території республіки. Наводимо повний текст документа.

– Оголошення про створення Рад Незалежності (Мөстакыйллек Шуралары) у всіх містах і селах Республіки Татарстан та пряме призначення керівників цих органів (Мөстәкыйллек Шуралары Рәисләре) Урядом Незалежного Татарстану. До функцій цих органів входитиме реєстрація та контроль усіх членів державних і силових структур колишньої влади, комплектація силових структур нової влади та підготовка до виборів усіх гілок представницької влади.

Три роки тому з 22-річного Ільназа Піркіна тортурами вибили зізнання у 47 крадіжках. Йому надягали протигаз на голову і перекривали клапан, щоб не можна було дихати. Ільназ наклав на себе руки, записавши перед цим відео про те, як із нього знущалися. Суд дав п’ятьом ментам від 6 до 11 років ув’язнення, а тепер відпустив трьох із них, нібито через відсутність складу злочину.

Тобто навіть до «Вагнера» йти не обов’язково, якщо ти людина із системи — тебе й так звільнять після того, як уже всі заспокояться та забудуть. Змиряться.

Багато хто змирився з окупацією, а з цим свавіллям тим більше змиряться.

Військова дисципліна – вона така штука! Вона цивільним співгромадянам незрозуміла, і навіть не всім військовим відразу прийнятна. Деякі приходять на службу і думають, що їм тут звичайне цивільне поводження буде… Що оточать їх повагою й увагою, як тещу, яка в гості приїхала! Ага, як би не так! Зовсім не так! Тому й трапляються ексцеси різні, що не вимагають гучного оголошення на весь білий світ.

З одного боку, всі ці новобранці, що прибувають, можуть бути і праві, як той новопризваний з Підмосков’я, що репетував на полковника. Чому, мовляв, нас не готують до бойових дій, щоб ми були, як американський Рембо, а вже десять днів змушують стройовим кроком по плацу ходити? Питання, безумовно, правильне, але якби наш герой тихенько до полковника підійшов та ввічливо запитав… так і так, чи не можна отримати індивідуальні роз’яснення щодо влаштування виданої автоматичної стрілецької зброї? Або про те, з якого боку РПГ-7 стріляє? Може, все б і обійшлося, може, і потрапив би наш військовий у якесь тихе місце служити, від фронту подалі, а не за ґрати на п’ять років… Але що ж тут удієш, земляки, полковника армійського голосно лаяти має право лише вищий начальник чи перевіряючий із інспекції, що приїхала до частини. Не подумав призваний товариш, порушив військову субординацію, за що поплатився.

Зібралися втюхувати один одному скрєпи, як Дугін і заявив. Імперія не може бути єдиною, якщо немає спільної ідеї, на яку начебто має зазіхати якийсь спільний ворог. Такою спільною ідеєю обрано «традиційні цінності», що скріплюють між собою бурята та карела, інгуша й евенка, татарина, чалдона, коряка, мокшу та сотню інших народів. А таліби просто приїхали шукати фінансування, крім китайського.

За день у Башкортостані пройшло два уроки із ветеранами імперської війни. Про це пише видання Idel.Реалії. Але це лише та частина подій у школах, котрі кореспонденти цього видання змогли відстежити.

Насправді ж такі «уроки» відбуваються щодня у всіх республіках Поволжя й у сусідніх регіонах. Поки що не в кожній школі й не в кожному районі, бо не на всі школи вистачить доблесних вояк-імперців, бо втрати на війні дуже великі. Але в міру повернення рашистів із фронтів у дедалі більшій кількості шкіл будуть такі «уроки».

Етнічна чистка погубила до 46% від цього народу. Багато хто помер на шляху до заслання й у перші роки після заслання. Окупаційна радянська влада навіть не вказувала кримських татар у переписі населення. Їх ніби не існувало ніколи. Усі міста та села Криму перейменовували, щоб у них не залишалося кримськотатарських назв. То справді був геноцид. Свідомий і планомірний. Повернення додому кримські татари змогли розпочати лише 1989 року — з початком розпаду СРСР.

Як повідомляє ASTRA, проти Саїтової старшим лейтенантом юстиції по Башкорстостану Ілюшиним порушено кримінальну справу за запис відео із закликом до мобілізованих боротися за свої права. Їй загрожує до 6 років ув’язнення. 

Тому що «треба». Імперія понад сім’ю. У В’ячеслава Дем’янова двоє своїх дітей і троє прийомних. Його мобілізували, коли він ще не встиг стати прийомним батьком і вважався батьком двох дітей. Дружина відмовляла чоловіка йти на війну, але він навіть слухати не захотів — за першим покликом царя побіг служити.

Багато хто з воюючих за Москву татар робить це зовсім не через російський патріотизм, а зі звички до чиноповажання, з поваги до думки старшого/начальника, честі «великим людям». Ушанування ідеологічних бовванів може бути відсутнім, воно нічого татарину не дає ні в моральному, ні в матеріальному плані і сприйматися просто як мотлох. Але ідеологічна порожнеча здатна іноді породжувати дуже неприємні речі.

Читаєш татарські ЗМІ та поринаєш у ілюзорний світ татарського благоденства. Тиша, гладь і Божа благодать! Лише іноді, для різноманітності, її розбавляють побутовими дрібницями на кшталт сімейних скандалів чи незаконної експлуатації птахів казанськими аніматорами. Далі йдуть «критичні» статті про екологічні порушення (а у кого їх немає?), повідомлення про те, що Татарстан посів третє місце в рейтингу регіонів із соціально-економічного стану після Москви та СПб (ех, добре жити у Росії нам!) і топ-новина – «В Альметьєвську витратять 20 млн рублів на бордюри та поребрики»… Про війну – жодного слова! Немає ніякої війни! Всім наказано весело всміхатись і пишатися життям у процвітаючій татарській обителі миру та працьовитості.

У них дітей не лише вчать національних мов, а й дають розуміння про етнокультуру та традиції народу.

У Сібаї, у сквері імені Ахмет-Закі Валіді, бульдозером розрівняли місце, де раніше стояла пам’ятка башкирському державному діячеві. Про це повідомляє Руслан Габбасов.

Нагадаємо, що у Санкт-Петербурзі пам’ятник Валіді знесли ще 2021 року. Тепер ім’я національного героя башкирів стирають із карти вже у самому Башкортостані.