Мар’їнки більше немає

Ось ілюстрація до теми «Куди йдуть гроші російських платників податків?» Пам’ятаєте, кілька років тому писали про наддоходи від нафти — наповнюємо Стабфонд, Фонд майбутнього й інші фонди, орієнтовані розвиток країни… І що тепер? Частину вбухали у війну, частина заморожена із сумнівною перспективою повернення, частину доведеться направити на відновлення «звільнених територій»… Ви уявляєте розміри цих сум, знищених в ім’я невідомо чого? Набіулліна латає дірки, а можна було б витратити ці гроші на зростання, на прогрес, на мирне благополучне життя! Де воно тепер, це мирне життя, де його шукати? Напевно, там-таки, на просторах знищеної Мар’їнки.

Ця потерть — залишки 10-тисячного міста. Російські нацисти повністю зачистили місто від населення за ці роки. Навіть від того населення, яке вважало себе російським. Тому коли ви чуєте від росіян, що росіяни самі вирішать, як їм жити — не вірте, бо вони й самі жити не будуть, і нікому не дадуть.

Тепер на ці руїни будуть із кожної чи з якоїсь конкретної республіки виділяти кошти на пафосні та масштабні реконструкції згарища. Виділятимуть навіть у тому випадку, якщо російський окупаційний контингент втратить контроль над цією територією. Будівництв і відновлень майже не буде жодних, але віртуальні реконструкції у чудовому світі ватних інфо-смітників — відбуватимуться регулярно.

І так із кожним містом, яке захоплює недоімперія. Що їх більше — то вище навантаження на наші бюджети. Хоча самі міста продовжать лежати у руїнах. І лежатимуть, бо Росії не вигідно їх відновлювати — їй вигідно забирати з наших республіканських бюджетів іще більші обсяги валюти, ніж до війни. І все це, крім людських ресурсів, які ми втрачаємо. Вата, не вата — якщо вони працювали чи витрачали гроші у нас, то приносили до наших бюджетів дохід. Нині їх немає, а обсяги відданого до Москви лише зростатимуть.