«Днями президент РБ Олександр Лукашенко запропонував Казахстану вступити до Союзної держави. Я гідно оцінив його жарт. Я думаю, що потреби в цьому немає, оскільки існують й інші інтеграційні об’єднання, передусім Євразійський економічний союз.

Такі малюнки від нейромережі почали виринати в рашистських каналах.

Спочатку вони кажуть, що ми всі росіяни та корінних народів майже не залишилося, а потім звертаються до корінних народів своєю ж мовою (мовляв, ми зобов’язані її знати), щоб ми за них воювали. Це їхня сила в нашій єдності з ними, а не наша.

Сабантуй – свято закінчення посівної. Хабіров перетворив його на свято чергового етапу засівання чужої землі тілами своїх земляків.

Усі ці люди загинули через те, що такі, як Хабіров, допомогли та сприяли їхній участі в імперській війні. А тепер їхню форму та фото з біографією виставляють на загальний огляд, неначе мисливські трофеї: дивіться, скільки Хабіров занапастив народу на радість Кремлю.

З9 зеків із загону «Шторм Z» усвідомили, що вони не хочуть бути гарматним м’ясом, і втекли до Ростовської області, по дорозі розстрілявши наглядача — пише Гулагу.нет. Хто ж міг такого чекати від зеків, яким видали зброю?

Якщо переглянути чати та форуми за участю татар/башкортів, то в очі одразу ж впадуть суперечки (я їх називаю «що раніше, татарське яйце чи башкортська курка?»). Взаємне нерозуміння не дозволяє нашим народам побачити свого головного ворога – Імперію! Представники й одного, й іншого етносу не хочуть говорити про боротьбу з Росією, вони до неї вже звикли, всі висувають претензії сусідам, починаючи згадувати образи трьохсотрічної давності. Висновок із цього може бути лише один: ФСБ не натішиться. Достатньо заслати одного провокатора на форум – і понеслося… починається свято дурості, злості та жлобства… Кожен вважає опонента підступним політиканом і відмовляється вислухати його аргументи, звинувачуючи у відході від положень міжнародного права та принципів демократії. А росіяни сміються осторонь!

Гауляйтери окупованих республік продовжують демонструвати, що республіканський статус нічого не означає і незабаром буде скасовано імперцями, тому вже зараз зрівнюють цілі республіки й окремі захоплені райони звичайних областей.

Спротив продовжується: ситуація у Татарстані

#RussiaDisintegration #РозвалРосії

Татарстан вважається колонією Московії. Перша хвиля мобілізації спричинила мітинги і численні протести у великих містах, таких як Казань, Набережні Челни, Нижньокамськ та інших. Але всі ці заходи були жорстоко придушені. РФія не дозволяє ніяких проявів “інакодумців” і знищує все, що не співає їй дифірамбів і не підтримує кривавий режим.

Після статті про практично неминучість татаро-башкортської війни ми бачимо приклад, чим закінчилася вірмено-азербайджанська війна. Статус-кво фактично залишився на тому самому місці, де і був до її початку. Виявляється, без направляючої руки Кремля сторони просто змогли домовитись. Причому на цілком прийнятних для кожної зі сторін умовах.

Річка Біла поступово йде під землю, а значить, карстові процеси лише посиляться і масштабуються, ведучи до низки нових провалів. Історія знає випадки, коли в подібних карстових воронках лише за одну ніч зникали цілі селища та великі озера. Неподалік розташоване селище Шахтау. Саме карстування досить важко буде зупинити, тож незабаром селище, можливо, доведеться відселяти. І проблеми з провалами — найменше, що може бути порівняно із забрудненням довкілля в ході видобутку копалин.

Ось такі результати видобутку ресурсів для годівлі Москви. Скільки ще територій для цього треба вгробити?

Проти неї відкрито кримінальну справу «про заклики проти безпеки держави».

Місто вигоріло повністю через влучання гарматних ядер у великий склад із порохом, а сильний вітер сприяв поширенню вогню протягом 3 днів. Вибухом вивернуло навіть деякі кам’яні стіни міста. Під час пожежі була величезна тиснява, як у «Зимовій вишні», бо бояри замкнули всі виходи. Більшість населення або було розчавлено, або задихнулося в диму, так і не зумівши покинути місто.

Чому ж таки ставити православні церкви в мусульманських районах можна, а побудувати мечеть у місті з численним мусульманським населенням не можна? Жодних раціональних пояснень тут не існує, офіційні причини заборони влади на місцях і не збираються оголошувати, просто мусульманам дають зрозуміти, що «ні» – і все. Тлумачте, як хочете!

У зв’язку із порушеною темою хочу навести приклад.

Історик-публіцист, популяризатор історії Росії, ідеолог так званого Інгерманландського сепаратизму Максим Кузахметов розповідає, що серед лідерів московської опозиції особливо популярно говорити про «неприпустимість розпаду». Причому безапеляційно стверджується, що буде «кровища» та «ядерний апокаліпсис». Зокрема, про це у своєму Youtube-каналі говорила Юлія Латиніна. Без жодних там «можливо» та «ймовірно». А потім слово в слово все те саме повторила в авторській колонці в «Новій газеті».

«Я знайомий із багатьма співробітниками видання. Включно з головним редактором. І запропонував викласти альтернативний погляд на розпад Росії. Мені милостиво дозволили написати. Але опублікувати відмовилися. Чому? А тому, що «ми такий матеріал не замовляли». Вийшло безглуздо. Але в дусі москвоцентризму: «Ми краще знаємо, як переформатувати Росію», — каже Кузахметов.

Війну Вірменії з Азербайджаном, по суті, закінчено. Вірменія погодиться на територіальну цілісність Азербайджану та вийде з ОДКБ в обмін на безпеку для вірмен у Карабаху. Це означає, що в обох країн з’явиться можливість набагато активніше протистояти російській експансії на Закавказзі та Кавказі, а також цей конфлікт перестане відволікати світову громадськість від подій на російській частині Кавказу.

Днями Хабіров відправить кілька свіжих підрозділів копати окопи метро під Енергодаром — якраз до того, що через нове відключення енергоблоків АЕС (за наказом окупантів) там може вибухнути радіаційна катастрофа, якщо їх вчасно не підключать. Не вистачило обкопування в «Рудому лісі» біля Прип’яті — треба повторити, бо в республіці брак опромінених.

Енергодар матиме метро, а Уфа обійдеться. Грошей немає. Основна частина бюджету (що не відібрала Москва), йде на війну, та ще й дружина багато витратила на замовлення робітників і будматеріалів аж із сонячної Вірменії.