Пам’ятаєте давню історію з парубком-патріотом, якого «діди»-старослужбовці після знущань побили так, що йому ампутували ноги? Потім виявилося, що він з дитинства мріяв служити в армії та захищати Батьківщину: займався спортом, загартовувався, вивчав статути й тактику під керівництвом батька. Коли хлопця комісували, то батько сказав, що другого сина, молодшого на 2 роки, він за будь-яку ціну рятуватиме від армійської служби, і що він, як батько, припустився великої помилки у вихованні свого сина й дуже про це шкодує. Коротше, батько збунтувався!
Зараз, моніторячи через VPN різні іноземні та російські сайти, часто зустрічаю сльозні відеолисти/вірнопідданічні чолобитні (називайте, як хочете) царю. Звертаються і родичі мобілізованих, і самі мобіки. За фактом – той самий російський бунт за Салтиковим-Щердріним, коли бунтують, стоячи на колінах. Стає смішно! Чого вони хочуть цим досягти? Скаржаться, що погано підготовлені й екіпіровані, що немає механізованої й артилерійської підтримки, що тупі командири женуть їх на забій? Так, так і є! А ви що, не знали, що так буде? Що, власне, так і має бути в країні, де вся влада незаконно зосереджена в руках однієї людини, яка спирається на спаяну групу силовиків, які теж утримують вищі посади в державі нелегітимно та протизаконно?
Читати далі