Запахло смаженим

Думаю, що читачі вже помітили зміну тону пропагандистських ток-шоу на центральних каналах ТБ. Щоправда, для того, щоб такі метаморфози зафіксувати, глядачам потрібно задіяти свої аналітичні здібності хоча б по мінімуму. Адже зміну тональності доводиться камуфлювати, щоби не закралася підозра в поразницьких настроях. Аби був непомітний перехід від бравурного запалу («перемогти Україну за два дні» від М. Симоньян, «оком змигнути – й Україна здасться» від В. Соловйова) до майже драматичної серйозності та псевдоаналізу військової ситуації. У ході справи в росЗМІ проводиться синхронна заміна застарілих версій розвитку військових подій, винаходять нові, більш витончені. І це не важливо, що вони часто суперечать одна одній, головне правило у пропагандистському обслуговуванні війни – «Шоу має тривати!» Згадайте: спочатку офіційний представник МО РФ І. Конашенков попри реальну ситуацію лише розвивав тему успіхів («на полі бою без втрат»).

Це коли Україна намагалася домовитися з Москвою про евакуацію вже тисяч тіл убитих російських солдатів – у неї не вистачало сил та засобів для їхнього нормального поховання. Наступним кроком пропагандистської війни стало висування гасла про «жест доброї волі» з боку російського військового командування. Ну, коли довелося забиратися з північних областей України та з-під Києва. Потім стало очевидним, що й цього слогану вже не вистачає, і населення може почати ставити незручні запитання. Довелося сконструювали версію про одного чи двох некомпетентних воєначальників, які дали маху під Харковом і одразу були замінені на інших, перевірених і компетентних. А для виправдання неминучого виходу ЗС РФ з Херсона вже застосовувалася легенда про хитрий стратегічний задум нового командувача «СВО» з передислокацією військ для здійснення планового кидка на ворога. Далі пішла в хід теорія про війну Росії проти колективного Заходу та НАТО, що, звичайно ж, дещо ускладнювало хід завоювання України. Паралельно розгорталася і впроваджувалась у мозок російського обивателя, що заплутався у всіх поєднаннях пропаганди, нова фішка телегіпнозу – «часткова мобілізація», без якої не обійтися. А ось після неї вже все піде, як по маслу!

Роспропаганда намагається не здаватися, з показною пихою натякаючи: у нас ще багато різних задумів у запасі, ми ще вас подуримо, просто так не здамося!

Вже й не говорю тут про наших рідних татарських субпропагандистів. Тих, хто на блакитному оці закликає забути про свій, татарський, народ і стати знеособленим «росіянином», гвинтиком Імперії. Це наші рідні безмозкі вчительки, продажні сільські та міські чиновники, які зрадили свій народ за невелику, але надійну зарплату, різні силовики, що стали псами режиму, й інші негідні слова «татарин» людинки, що перекинулися на бік колонізатора.

Ідеологічне накачування російського населення триває і продовжуватиметься до самого кінця, згадайте фашистський Рейх! До останнього дня Фюрер з Й. Геббельсом вселяли жителям розбомблених німецьких міст, що ось-ось буде застосовано «зброю відплати», знамениту «вундервафлю», і перебіг війни зміниться.

Наше населення теж віритиме своєму фюреру до кінцевого кінця, та й після теж віритиме… Тому що прожити життя, вірячи в пропагандистську нісенітницю, а потім миттю відмовитися від помилкових поглядів внаслідок «здорового міркування» неможливо! Пропагандистський гній витече з дурних голів лише внаслідок низки послідовних хворобливих ударів. Але це в обдуреного населення так процес відбуватиметься, а у верхівки Російського Рейху й у провідних ток-шоу на ЦТ справи трохи інакші. Упевнений, вони вже прикидають собі варіанти розвитку подій, шляхи відходу та замітання слідів, способи виведення грошей у надійні закордонні банки, може, навіть трюки зі зміною громадянства. Казахстан? Ні, навряд. Грузія? Ні, ненадійно, влада може змінитись. Далеке зарубіжжя? ОАЕ? Куди ще? Європа ж відпадає геть-чисто! Куди, не на Кубу ж із Північною Кореєю тікати!

Англійці в 1945 р. попереджали населення німецьких міст про майбутнє бомбардування, пропонували евакуюватися. Перша хвиля літаків скидала важкі фугасні бомби, від яких у цілих кварталах будинків вилітали шибки. Друга хвиля скидала запальні бомби, дуже ефективні через сильні протяги в будинках без шибок і дверей. У зв’язку з цим хочеться нагадати російським пропагандистам англійське прислів’я: «Людині, яка живе в скляному будинку, не варто кидатися камінням!» Не врахували вони його. Даремно не врахували!

Італійський дуче теж намагався тікати наприкінці війни, але бідолаху разом із його коханкою Кларою Петаччі спіймали, пристрелили та повісили за ноги на металевій балці над автомайстернею у невеликому містечку на Півночі Італії.

Чи думає про такі варіанти розвитку подій пропагандистське подружжя М. Симоньян із Т. Кеосаяном? І таке ж плідне в пропаганді подружжя О. Скабеєвої з Є. Поповим? А В. Соловйов із Д. Кисельовим? А смішний, схожий на Шарикова пропагандист С. Марков, який стверджував у 2021-22 рр., що 80% українських офіцерів чекають можливості здатися і перейти до ЗС РФ, а населення України зустрічатиме «російських визволителів» квітами? А багато інших штатних телебрехунів, яким немає числа? А жалюгідні українські «хохли», які втекли в Імперію слідом за екс-президентом Януковичем, що прокрався, і готові на росТВ поливати лайном хоч маму рідну, аби догодити московському господареві?

Цілком можливо, що до таких апокаліптичних сценаріїв не дійде, але важливо те, що вони розуміють: події на фронті розвиваються зовсім не так, як вони нам навіювали і ще певний час навіюватимуть. Недарма вже з’являються на пропагандистських гранд-шоу «експерти», які закликають «подумати», «запропонувати Америці план врегулювання» (про Україну не говорять, ніби вона й не є суб’єктом відносин), які переконують, що «є інші шляхи та способи» виграти війну. Нічого конкретного, зрозуміло, не пропонується, це не їхня, не пропагандистська робота, але натяки на можливу зміну тренду у війні потроху закладаються.

А що нам, простим російським громадянам, з усім цим робити? Ось простому татарському фермеру, який розводить корів у селі? Чи роботязі на військовому заводі у містечку, де більше роботи й не знайти? Йому що, думати, як перевести свої валютні заощадження до швейцарського банку? Чи як змінити громадянство на ізраїльське, оскільки з Ізраїлю екстрадиція не здійснюється? Ні, радше йому треба думати, як пережити безглузду непотрібну йому війну, зберегти майно, а головне – вберегти своїх синів та інших родичів чоловічої статі від мобілізації. А тим, хто молодший і розумніший, хто бачить трохи далі й уміє порівняти пропаганду річної давності з нинішньою, потрібно бути активнішим і якось брати свою долю у свої руки, а не віддавати в руки тих, хто за допомогою брехливих гасел на ТБ заманює їх на смерть!

Люди, не чекайте істини від пропаганди, думайте своєю головою! Збирайтеся разом, обговорюйте та знаходьте правду, виходьте на вулиці та виступайте проти війни, а то пізно буде!