Уже очевидна брехня Кремля про те, що строковики не беруть участі в збройній агресії РФ проти України. Як і очевидне небажання більшості росіян ставати гарматним м’ясом у цій війні. Тому намагання Москви провести приховану мобілізацію не дуже успішні. Довелося вдатися навіть до такого кроку, як облави на призовників. Але від такої облави, можна врятуватися. Насамперед пам’ятайте, що це незаконно. І дотримуйтесь інструкції.

Догоряє дерев’яний скит, відкритий у ХVI столітті. Він був освячений ще в 1912 році. Вперше його зруйнували за часів радянської влади. Згодом відбудували. І ось його спалила російська армія – пожежа виникла внаслідок бомбардувань російськими військовими. Яких позиціонують як православних, причому того самого Московського патріархату.

В окупованому Херсоні діють не лише українські партизани, які нападають на російських військових та підривають зрадників у їхніх машинах і будинках. Місцеві жителі масово розклеюють листівки проти окупації. Такі листівки можна побачити в усіх частинах міста.

35-річна Аюна Морозова три години пролежала під завалами Харківської обладміністрації, де внаслідок російського удару 1 березня загинула 31 людина

Аюна за походженням наполовину бурятка. З початком війни разом із чоловіком вступила у територіальну оборону. Працювала на кухні в обласній адміністрації. Після влучання російської ракети жінку привалило бетоном, проте вдалося вижити та одужати.

13 квітня у в’язниці Димитровграда Ульяновської області було побито ув’язнених-мусульман. Бійці зведеного загону УФСВП під час обшуків, що проводилися під час священного для мусульман місяця Рамадану, знищили екземпляри Священного Корану та молитовні килимки, що належать в’язням, ображали та принижували ув’язнених щодо їхньої релігії та національності. Один із ув’язнених, Расанбек Бекмурзаєв, після отриманих травм та каліцтв був госпіталізований.

Доки в Палестині не оголосили Джихад, кадировці спокійно туди їздили, а після цього різко почали боятися митників.

Наприкінці травня татарська журналістка Фаріда Курбангалєєва сколихнула інтернет своєю публікацією «Моя особиста денацифікація», розповівши про життя неросіян у Росії. Проте зазначена тема – лише обкладинка, під якою автор сховала безліч складних та неприємних тем: про самоцензуру та внутрішню еміграцію, про гідність національну та особисту, про вибір між самореалізацією та мерзенними компромісами в ксенофобській імперії під гаслом «дружба народів».

Фаріда ханим, як справжня інтелектуалка, розкриває проблеми, надаючи читачеві можливість самостійно знайти відповіді. Відповіді питанням: «Як ми тут опинилися?».

Дедалі більше російських підприємств відчувають на собі вплив корисних санкцій. Ось і Тихвінський вагонобудівний завод (Ленінградська область) був вимушений зупинити виробництво через те, що підшипники закуплялися в США. Поставки після нападу РФ на Україну припинились, а аналогів американському виробу досі не знайдено ні на російському ринку, ні серед «дружніх країн». Хоча, здавалось би, підшипники – це доволі просто, навіть радянська промисловість це вміла.

Як відомо, з 19 травня російські регіони «брали шефство» над муніципалітетами окупованого Донбасу (точніше сказати, очільники регіонів приймали рішення про таке шефство). Башкортостану дісталося місто Хрустальний (Кремль принципово використовує його радянську назву – Красний Луч) у так званій ЛНР. Спочатку всі подумали, що бюджет республіки, і так далекий від покриття всіх потреб населення, перерозподілять на користь українського міста, по якому пройшлася розв’язана Кремлем війна. Але виявилося, що спонсорами відновлення Хрустального стане населення безпосередньо. Зокрема медики – адже на них тиснути чи не найпростіше.

До Міжнародного дня захисту дітей, який відзначається 1 червня, Управління Генеральної прокуратури по Сибірському федеральному округу РФ провело конкурс дитячого малюнка та нарису на теми «Ні війні» і «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» відповідно.

Нагадаємо, що з початку березня, через тиждень після вторгнення Росії в Україну, російська влада ввела покарання за «фейки» про російську армію та її «дискредитацію» і стала масово штрафувати жителів РФ, які виступають проти війни. Для цього достатньо публічно заявити  «Ні війні» чи «Нам потрібен мир».

Про це повідомила низка російських ЗМІ. Інформацію про майбутні звільнення також підтвердили на підприємстві та в регіональному мінпромі. Санкції нам тільки на користь, це загальновідомий факт. А патронний завод скорочує обсяг виробництва через зростання пацифізму.

Неприязнь до мусульман — а це практично всі вихідці з південних республік — дуже поширена в найбільш «антишовіністичній» і багатонаціональній країні на землі.

Власне, Південній Осетії ще раніше розхотілося до складу РФ. Але в останні дні свого «президентства» очільник невизнаної республіки Анатолій Бібілов призначив на 17 липня референдум щодо входження Республіки Південна Осетія до складу Росії. Проте щось пішло не так.

Навіть у Китаї дивуються зі звички населення РФ одягати дітей у військову форму. Загалом же ця російська звичка дуже дивує іноземців – навіть найближчих сусідів, яким пощастило вирватися з «імперії зла» в 1991 році. Справді, логічно ж, що якщо у першій дії п’єси на стіні висить рушниця, то в третій дії вона вистрелить. Чи приречені російські діти стати гарматним м’ясом для кремлівських генералів?

Шефство російських регіонів над зруйнованими українськими містами — ідея «геніальна». І навіть не тому, що війна у самому розпалі. А тому, що населення, як завжди, не спитали. Саме тут виявиться повною мірою протиріччя між інтересами губернаторів, для яких у пріоритеті — продемонструвати лояльність центру, та жителями, за чий рахунок відбуватиметься це саме шефство.