Категорія: Новини

Як і слід було очікувати, путінський прес-секретар Дмитро Пєсков відмовився коментувати відкритий лист активістів «Феміністського антивоєнного спротиву» та матерів мобілізованих і солдатів-строковиків із вимогою припинити війну та розпочати відведення російських військ з України.

Як і слід було очікувати, путінський прес-секретар Дмитро Пєсков відмовився коментувати відкритий лист активістів «Феміністського антивоєнного спротиву» та матерів мобілізованих і солдатів-строковиків із вимогою припинити війну та розпочати відведення російських військ з України.

«Беріть суверенітету стільки, скільки зможете донести» — знаменита фраза Бориса Єльцина, що пролунала в 1990 році. Однак чи був насправді історичний шанс здобути незалежність у поневолених Москвою народів?

Імперія має дуже багато способів знищувати мови поневолених нею народів, але що ми можемо цьому протиставити? Відомий башкирський репер Інсан запропонував перелік заходів зі збереження башкирської мови – частину з них можна втілювати тут і зараз, а частину – вже після здобуття Башкортостаном незалежності.

Сьогодні Всетатарський громадський центр (визнаний екстремістським у РФ) направив звернення до депутатів Верховної Ради України з проханням підтримати та проголосувати за ухвалу про визнання державного суверенітету та незалежності Татарстану.

Вважається, що люди в національних республіках не готові до ідеї незалежності – отже, й не варто зараз щось робити, треба почекати, коли їхній рівень свідомості стане достатньо високим, а вже тоді піднімати питання про деколонізацію. Хоча зрозуміло, що це шлях у нікуди – адже не знаючи, що таке незалежність, не маючи такого досвіду, люди не можуть почати її хотіти? Звісно, на ситуацію треба впливати. Що ж слід враховувати, коли берешся за справу, успіх якої залежить не від тебе, та й переважна більшість населення за інерцією опиратиметься змінам? Ліга Вільних Націй розповідає про це на дуже простому й дотепному прикладі.

Сьогодні Україна вшановує пам’ять жертв трьох штучних Голодоморів, влаштованих кремлівським окупаційним режимом у 1921-22, 1932-33, 1946-47 роках.

Хто й навіщо лякає світ розпадом РФ? Чому насправді світ тільки виграє від цього? Ось як на ці запитання відповідає Форум Вільних Народів ПостРосії.

У який проімперський канал будь-якої з республік Ідель-Уралу не зайдеш — усюди всілякі звіти про зростання економіки республіки, про підвищення добробуту населення, про нові підприємства і всякі успіхи у сфері надоїв павутиння з високопородистих павуків. Іноді так почитаєш — і здається, що рівень життя вищий за московський, хоч метрополія і витягує більшість ресурсів колоній.

«Обшуки в Києво-Печерській лаврі слід розглядати як чергову ланку в ланцюзі цих військових дій проти російського православ’я» — Пєсков.

Мене часто вражала така російська національна риса, як неохайність. Звичайна побутова неохайність. Іноді вона проявляється у неохайності, частіше в неорганізованості повсякденного простору навколо себе, звичці російської людини відмахуватися від усього, на її думку, «дрібного, незначного». У результаті повсюдно доводилося натикатися на незручність, непристосованість умов побуту до нормальної роботи чи нормального відпочинку.

Ще 16 травня окупаційний голова Чувашії Олег Ніколаєв заявив, що Чувашія «візьме шефство» над Донецьким електротехнічним заводом і над Торезьким електротехнічним заводом — мовляв, «вони простоюють без діла». Хоча ще 2021 року окупаційна влада «ДНР» заявляла, що ці «заводи шукають нові ринки збуту й активно випускають продукцію», тоді як самі заводи потроху розкрадалися самими окупантами.

Чому населення Росії, яка має такі природні багатства, живе гірше за всіх своїх сусідів, які не мають таких ресурсів? Річ у тім, що нинішня Російська Федерація в деяких питаннях демонструє таку вражаючу історичну тяглість, що аж не віриться. Технології ХХІ століття накладаються на основу, яка залишається незмінною ще з часів Московського царства. Історик і археолог Павло Травкін поділився дуже цікавим спостереженням на цю тему.

Ось що він написав.

З республіки у січні-вересні виїхало 4512 мешканців. Попереднього року тих, хто виїхав, було лише 856.

Як і кажуть ватники на чолі з гауляйтером Ніколаєвим — не подобається наша влада, то шукайте собі краще за межами країни. Основний їхній аргумент про те, що потім ті, хто виїхав, самі благатимуть впустити їх назад.

Ніхто благати не буде, звісно. А потім рашисти заголосять про «відтік мізків» і намагатимуться заборонити виїзд, доки не виїхали всі.

Проходили ж уже це все — і за совєтів, і за імперії, але глибинний народ нічого не навчуваний.

Спочатку автор хоче процитувати самого себе, один абзац із попередньої статті: «Громадськість — і ті, хто зараховує себе до Ерзянь Мастор, і просто порядні люди Республіки Мордовія будь-якої національності — допоможуть активістці зі збором грошей на виплату єзуїтського штрафу, який майже втричі перевищує її пенсію. Адже тут не потрібно жодного геройства, навіть розголосу не потрібно, просто мовчки у будь-який спосіб перерахувати гроші. Можливо, для когось це стане першим кроком до усвідомлення своєї позиції у національному питанні. Комусь із ерзян чи представників інших фінно-угорських народів РФ потрібно взяти на себе організацію цього заходу та провести його акуратно, продумано, з підстраховкою. З мотивацією «із жалості до літньої людини, колеги, яка припустилася прикрого прорахунку». Тут немає нічого ганебного, таке формулювання прийнятне у боротьбі з імперським левіафаном, та й військової хитрості ніхто не скасовував. Головне — зберегти бійця, який піднявся в атаку».