Місяць: Липень 2022

У розпорядженні «Медузи» опинилися результати закритого опитування ВЦВГД, проведеного наприкінці червня 2022 на замовлення адміністрації президента (АП) РФ. Вони свідчать, що позиції Кремля за час «спецоперації» значно погіршилися. Всенародної підтримки, яку малюють офіційні опитування, нема і близько.

У корінних народів з’явився шанс отримати міжнародне визнання, якщо вони проголосять свої незалежні держави. Депутати Верховної Ради України Муса Магомедов та Олексій Гончаренко зареєстрували проект постанови «Про визнання державного суверенітету Чеченської Республіки Ічкерія».

Таку думку висловив директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський в інтерв’ю «24 каналу». Експерт зазначив, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Президент країни Касим-Жомарт Токаєв це усвідомлює, тому всіляко намагається відійти від керівництва Кремля, позбутися політичної та економічної залежності від країни-агресора.

«Спецоперація» торкається не лише чоловіків-мусульман: чеченок примушують приходити на нічні намази на підтримку тих, хто вирушив воювати в іншу країну. Інформацію про масові насильницькі вивезення жительок Грозного і найближчих селищ «Кавказ.Реалії» підтвердило кілька людей. Під будь-яким приводом жінок примушують ближче до опівночі приїхати до мечеті, щоби помолитися за кадировців. За відмову працівницям бюджетної сфери погрожують покаранням. У чеченській правозахисній організації «Вайфонд» цю практику назвали такою, що порушує ісламські звичаї, і звинуватили очільника Чечні у спробі показати «підтримку» війни серед жителів республіки.

Ми неодноразово розповідали, яку Кремлі намагаються просувати міф про те, що не росіяни, а представники корінних народів – умовні буряти – несуть відповідальність за звірства війни в Україні. Не таємниця, що Кремль має багато важелів впливу на представників поневолених народів, та й уся федеративність Росії існує лише на папері – є лише центр, який визискує регіони, і «данина кров’ю» також входить до переліку. Проте тактика Кремля має зовсім не ті наслідки, на які він розраховував. Про них розповідає український Центр стратегічних комунікацій.

Кремль продовжує реалізацію своєї стратегії використання поневолених народів. На кошти, які він викачує з регіонів, та руками вихідців із провінцій Путін веде імперіалістичну війну. Тепер же так само корінні народи мають у прямому розумінні розгрібати завали після того, що накоїли рашисти.

Хтось влучно зауважив, що російський багнет, піп і школа — три складові імперської політики Росії, які ще не змінюються з часів царату. Ми неодноразово писали про те, як Москва підкріплює свою збройну агресію за допомогою РПЦ, тепер же задіяли й освітян.

На наш погляд, це одна з найяскравіших ідеологічних статей, присвячених проблематиці становлення та розвитку татарського націоналізму. Автор не просто розповідає про татарський націоналізм як про явище в житті народу – зроблено спробу сформулювати політичну доктрину. Сподіваємося, що цей текст нашого підписника Ісрафіла Шаріпова надихне татар не лише на дискусії, а й на конкретні дії, оскільки визвольний націоналізм, яким є націоналізм татарський, – це неодмінно поєднання думки та вчинків.

У ніч проти 8 липня активісти ерзянського національного руху провели партизанську вилазку, розклеївши в столиці Республіки Мордовія сотні листівок, які закликають ерзян їхати на Раськень Озкс – національне моління ерзян у селі Чукали Великоігнатовського району, щоб не дати владі використовувати традиційний релігійний ритуал із метою пропаганди «спецоперації».

Усі громадяни РФ рівні, але деякі з них трішки рівніші. Не секрет, що більшу частину збройних сил Росії і складають молоді здорові хлопці з далеких регіонів – «третій сорт» за «методологією» відомого кремлівського пропагандиста Тимофія Сергейцева. Про цю «методологію» розповідає Телеграм-канал «ноу фейк».

Путінський муфтій Татжуддін має таке саме відношення до ісламу, як і путінський піп Гундяєв до християнства. Якщо хтось у цьому і сумнівався раніше, то будь-які сумніви мають зникнути після того, як «Верховний муфтій Росії» під час проповіді на честь свята Курбан-байрам підтримав російське вторгнення в Україну.

Ціна людського життя в Російській імперії – хоч би як вона називалася – завжди була близькою до нуля. Тому іноземцям здавалося, що в Москві однаково не цінують що своїх, що чужих. Насправді це не зовсім так. Уявлення про своїх у Кремля доволі специфічне. Одного разу ми на своєму Телеграм-каналі поставили запитання: «Чи почуваєтесь ви своїм у Росії?» На нього було дуже багато відповідей, серед яких жодної ствердної. Наші підписники розповідали свої історії про те, яких дивних форм набувала «любов Батьківщини», якщо твоя зовнішність не відповідає встановленому зразку.

Ухвалений нещодавно в Україні закон про заборону виконання російської музики в громадських місцях і в медіа виглядає дуже прикметно. Не йдеться про заборону російськомовних пісень, які можуть писати й українські автори, обмежуються лише твори, написані громадянами Росії після 1991 року. Тобто тут спостерігається не «утиск російської культури», в якому кремлівська пропаганда регулярно звинувачує Україну й інші країни, а музичну творчість, створену саме в «пострадянській Росії». А російська поп-музика цього періоду досить яскраво відобразила специфіку держави – разом із бандитським «шансоном» та новітніми імперськими гімнами. Україна, яка бажає захистити від них свій культурний простір, фактично ухвалила постросійський закон. Про це у своїй колонці на «Радіо Свобода» розповів російський публіцист, філософ, поет Вадим Штепа.

Здавалося, насильна християнізація мусульман у Росії – це ганебна, але вже перегорнута сторінка історії. Але, дивлячись на поведінку нинішньої російської влади, мимоволі розумієш, що у неї просто важелів впливу в цьому питанні менше, а поваги до мусульман не побільшало аж ніяк.

Імперські амбіції ще нікого не довели до добра, як ми можемо бачити на прикладі РФ. Проте, розв’язавши агресивну війну в Україні, нинішня Російська імперія може якраз прискорити свій розпад. Про це розповідає інформаційно-аналітична сторінка регіону Ідель-Урал «Алтин Міраҫ/ Золота Спадщина».