Місяць: Липень 2022

Уродженець Уфи, письменник Ігор Савельєв закликав противників війни з Україною боротися із символами агресії новим та відносно безпечним способом. У Фейсбук письменник оголосив про запуск проекту «Місто без Z». Долучитися можуть усі охочі.

Володимир Путін уже раніше почав здогадуватися, що казахів можна починати викреслювати зі списку братніх народів, після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що Казахстан не визнає «квазідержавні» Луганськ та Донецьк, а також пообіцяв підтримати санкції. Тепер же Казахстан домовився про нарощування постачання нафти до ЄС. І реакція Кремля не забарилася.

23 липня Ліга Вільних Націй, що згуртувала представників поневолених Кремлем народів, проведе мирні вуличні акції. Ось із якими словами вона звертається до всіх небайдужих.

У Чувашії відбулася реконструкція бою 139-ої стрілецької дивізії під Ржевом. Це з’єднання почали формувати 4 грудня 1941 в Чебоксарах, причому на дві третини воно складалася з жителів Чувашії. Участь у реконструкції взяли 100 учасників, використавши 4 одиниці військової техніки, понад 3000 світлошумових патронів та понад 100 зарядів піротехніки. Здавалось би, нічого особливого – просто сучасна російська влада схибнулася на костюмованих заходах, можна гортати далі. Проте є один нюанс.

На фото реконструктори, які відіграють роль нацистів. Зверніть увагу на руку радиста.

Звісно, Ржев дуже далеко від Чувашії, але бодай одну важливу історичну деталь реконструктори відтворили. Літера V справді красувалася на почесних шевронах старого бійця (нім. – Ehrenwinkel der Alten Kämpfer). Ця особлива відзнака виділяла старших членів СС.

Що ж, РФ продовжує розвивати двоєдумність, будуючи стрижень національної ідентичності на перемозі над нацизмом і водночас переймаючи його символи. Але чи тільки символи?

Пам’ятаєте знамениту фразу Єльцина: «Беріть суверенітету стільки, скільки подужаєте»? Забудьте. Правоохоронні органи Росії посилили моніторинг постів та коментарів в інтернеті, пов’язаних із сепаратизмом, федералізацією та збільшенням автономії регіонів. У Москві бояться посилення відцентрового руху колоній, бо розуміють, що дедалі менше поневолені народи готові миритися зі своїм становищем.

У Криму продовжують встановлювати поклонні хрести. Біля музею-заповідника «Судакська фортеця» біля берега моря з’явився новий поклінний хрест. Це не перший подібний релігійний об’єкт у Судакському районі, де проживає високий відсоток мусульманського кримськотатарського населення. На думку «Меридіан-Севастополь», метою встановлення поклонних хрестів у Криму є показати мусульманам їхнє місце. Утім, на решті території імперії становище загалом таке саме.

Так званий президент Татарстану Рустам Мінніханов підписав указ про одноразову виплату по 260 тисяч рублів добровольцям із республіки, які беруть участь в окупації України – військовим, які служать у батальйонах «Алга» та «Тімер». Виплати буде здійснено з республіканського бюджету, а не з бюджету Міністерства оборони РФ.

Ця війна була історично обґрунтована. Як і те, що Кремль продовжує розплачуватися за свої імперські амбіції долями представників корінних народів. Найбільш яскравим прикладом стали буряти. Бурятські активісти створили міжнародний антивоєнний фонд «Вільна Бурятія», зі співзасновницею якого Вікторією Маладаєвою поговорила редакція «Біди». Наведемо деякі тези з цієї розмови.

На початку ХХ ст. стартові можливості у татар були навіть дещо кращими, ніж в українців: більш виражена національна ідентичність, своя освіта, нацкапітал, потужна культурна спадщина та літературна мова, преса, не було асимільованих мас, та й Казань не була «матір’ю міст руських». Що ж пішло не так? Телеграм-канал «НЕАЙСИН» розповідає, яким чином татари втратили свій історичний шанс, який отримали тоді ж, коли й українці. Ми наводимо цей допис із коментарями українських істориків, котрі дозволяють подивитися на ситуацію з зовсім іншого боку.

Виявляється, Бурятія виконує план з обох традиційних проблем, які Росія приносить на будь-яку завойовану територію. 28 червня прес-служба Бурятстату повідомила, що станом на кінець 2021 року частка автошляхів загального користування регіонального або міжмуніципального значення в Бурятії, які не відповідають нормативам, становила 51,7% (2020-го було 51,9%), місцевого значення – 54,7% (у 2020 – 55,4%).

У білорусів зараз не найкращі часи. Звісно, поки що не в Білорусі лунають сирени і вибухи, але країна на грані війни, яка кожної хвилини може перекинутися через кордон. Ситуація дуже гнітюча і тривожна. «Останній диктатор Європи» надав територію Білорусі своєму кремлівському колезі, зробивши Білорусь країною-агресором. І тепер білорусам доводиться усвідомлювати, що те, що зараз із ними відбувається, – ціна їхнього намагання уникнути «українського сценарію».