«Русскій мір» у Криму: окупанти «мітять територію», встановлюючи поклонні хрести

У Криму продовжують встановлювати поклонні хрести. Біля музею-заповідника «Судакська фортеця» біля берега моря з’явився новий поклінний хрест. Це не перший подібний релігійний об’єкт у Судакському районі, де проживає високий відсоток мусульманського кримськотатарського населення. На думку «Меридіан-Севастополь», метою встановлення поклонних хрестів у Криму є показати мусульманам їхнє місце. Утім, на решті території імперії становище загалом таке саме.

Видання повідомляє, що раніше Духовне управління мусульман Криму і Севастополя (ДУМК) протестувало проти встановлення поклінних хрестів на територіях з високою часткою кримськотатарського населення. Але останнім часом таких заяв від ДУМК не лунає.

Також на папері залишився проект ДУМКС від 2019 року щодо встановлення на в’їзді в Сімферополь з боку Білогірська релігійного знаку – мусульманського півмісяця. Новина про плани щодо випуску півмісяця викликала обурення деяких проросійських активістів і блогерів.

Ще один поклонний хрест розташований трохи вище нового пляжу «Мохіто», де ввечері місцеве кафе перетворюється на нічний клуб.

Кримський публіцист і журналіст Рагім Гумбатов прокоментував «Крим.Реалії» розповів, що поклонні хрести встановлювали для «боротьби з іншими релігіями».

За словами експертів, мотивацією до хреста було «просити Господа про захист, подякувати йому за допомогу та закликати людей знову згадати Бога». Загалом, цілі очевидні. Ця ж традиція (за встановленням хреста – КР) пов’язана з боротьбою з іншими релігіями, спочатку це було язичництво… Мені стало цікаво, а чи була така традиція в Криму?! Не дивно, що в давнину не вдалося знайти відомостей про поклоніння хрестам на півострові», – зазначив громадський діяч.

За словами Рагіма Гумбатова, встановлення хрестів у місцях масового проживання мусульман у Криму сприяє «напруженню у міжнародних відносинах».

«На мою думку, встановлення хрестів на батьківщині народу, який сповідує іслам, є певними проявами нетерпимого ставлення до цього. З початку повернення на батьківщину корінного кримського народу встановлення хрестів завжди викликало непотрібну напругу в міжетнічних відносинах на півострові», – сказав він.

Рагім Гумбатов зазначає, що віра повинна бути не в зовнішні символи, а в душі людей.

«Тобто в Російській імперії було близько 30 тисяч церков і сотні тисяч служителів. Чи врятувалася ця країна від жахів революції, громадянської війни?! Потім люди, які ставили хрести і будували церкви, палили ці хрести на вогні, руйнували храми… Очевидно, справа не в кількості встановлених хрестів, які самі собою нічого не вирішують, а в кількості з тих, хто дотримується релігійних принципів «не створи собі кумира», «не вбивай», «не кради» та інші», – зазначив громадський діяч.

За словами кримського активіста міжнародного руху за звільнення Криму #LiberateCrimea (ім’я якого відоме редакції, але не називається для його власної безпеки), російська влада знає про ставлення кримських мусульман до встановлення поклонних хрестів, але продовжують заохочувати ці ініціативи.

«Це не так. Очевидно, організатори інсталяції добре розуміють, що ця ініціатива не сприятиме схваленню місцевої мусульманської громади. У той час як російська влада в Криму говорить про високий рівень міжконфесійної згоди в Криму, насправді в цій сфері є дисбаланс. Ми бачимо часті арешти мусульман, обшуки в мечетях, переслідування Свідків Єгови. Діяльність Міжконфесійної ради Криму «Мир – дар Божий» є, відверто кажучи, формальною. У цій ситуації багато кримських мусульман почуваються приниженими», – сказав він.

За словами кримськотатарського громадського діяча Заїра Смедля, такої кількості поклінних хрестів, як у Криму, де їхня кількість постійно зростає, він ще не бачив.

«Мені доводилося бувати в багатьох країнах, зокрема в країнах, де християнство є державною релігією, і населення дуже благочестиве, але ніде я не зустрічав такої кількості хрестів, як у нас у Криму!» – сказав громадський діяч.

На території Криму встановлені десятки поклонних хрестів. Починаючи з 2000 року це викликало протистояння між представниками різних конфесій.

У серпні 2014 року, через півроку після анексії, православний хрест з’явився вздовж дороги в селі Скелясте, де, за словами кримських татар, раніше розташовувався старовинний мусульманський цвинтар. У жовтні 2015 року найбільший хрест – заввишки 7 м та вагою 6 тонн – встановили на в’їзді до курортної Миколаївки. У квітні 2016 року поклонний хрест з’явився у Судаку, а у травні – одразу три хрести на в’їзді до Сімферополя з боку Ялти – у селах Лозове та Перевальне.

При цьому Голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко стверджує, що в Криму немає дискримінації з боку кримських татар.

Також нагадаємо, що російська православна церква підтримала військову агресію Росії проти суверенної України. Велика Британія включила до санкційного списку предстоятеля РПЦ – патріарха Московського і всієї Русі Кирила (Володимир Гундяєва). У рішенні британської влади йдеться про те, що патріарх Кирило зробив низку публічних заяв на підтримку російського вторгнення в Україну.