Про це розповідає відомий журналіст, громадський діяч Сергій Смирнов.

Ми вже наводили поради від РПР «Чорний міст» про те, що робити, якщо ви сьогодні йдете на мітинг. Однак ситуація розвивається, і партизани додали ще кілька порад.

Треба щось робити! Настав момент, коли не можна відсиджуватися вдома, необхідно виходити на вулиці та демонструвати свій протест проти мобілізації.

Із таким закликом до учасників 3-го Форуму Вільних Народів Постросії звернулися громадські активісти, котрі були змушені виїхати з рідної землі, рятуючись від Кремля. Серед підписантів Рафіс Кашапов (заступник прем’єр-міністра уряду незалежного Татарстану у вигнанні, один із співзасновників руху «Вільний Ідел-Урал»), Нафіс Кашапов (заступник прем’єр-міністра уряду незалежного Татарстану у вигнанні), Тагір Мінібаєв (громадський діяч), Роза Курбан (науковець-літератор), Едіге Бекмурзаєв (представник «Вільний «Ногай-Ел»), Каміль Сукаєв (представник руху «Вільний Ідел-Урал»). Наводимо текст звернення.

10/09 – 16/09

Головне зображення взято з інтернету

#RussiaDisintegration #РозвалРосії

Матеріали підготувала Ліза Туманова Українська Жіноча Варта для “Вільного Ідель-Уралу”

«Агресія проти України, міжнародна ізоляція та колоніальна внутрішня політика Москви не залишають інших варіантів розвитку, окрім розпаду російської держави у її сучасному вигляді», – економіст Юрій Москалєнко.

Ці поради від РПР «Чорний міст» можуть стати в пригоді не лише сьогодні – судячи з усього, етап мирних протестів в РФ остаточно завершився. Настав час більш рішучих дій.

Настав час переймати досвід українців, які набили руку у використанні цієї найпростішої зброї, яку легко можна виготовити власноруч, що навіть звичну назву «коктейль Молотова» потіснила нинішня – «бандерівське смузі».

Сьогодні о 19.00 у всіх містах Ідель-Уралу відбудуться мітинги проти насильницької мобілізації та відправки на війну до України. Закликаємо громадян наших республік, які зважилися на протест, бути готовими до силового опору режиму.

Якщо ви не готові форсувати Дніпро під артилерійським вогнем – час виходити на немирний протест. Тут у вас більше шансів на виживання, ніж на понтоні з автоматом у руках.

Нема рації займати черги в автозаки. Зло зупиняється лише насильством, а не віршами і проповідями. Насамперед атакуйте транспортні засоби, відділення й опорні пункти поліції та Росгвардії.

Проте пам’ятайте: корінь проблем не в мобілізації, а в колоніальному становищі наших республік. Вимагайте незалежності!

На просторах Телеграму промайнуло повідомлення від ТАБ «Яңарыш»: «…Япанча – Татарський герой, який до останнього захищав Казанське ханство. Його володіння – нинішня територія Башкирії. Другим архетипом має стати центральна частина – Татарстан, Саритау, Симбірськ, Самара. Ця частина має забезпечити архетипи, пов’язані з культурою та наукою. Чому саме ці території – інша історія? Ну й третє – Саричин (Царицин/Волгоград), Оренбург һәм Хаҗитархан (Әстерхан, Астрахань) мають втілити войовничий характер Татарського народу». Кінець цитати.

Сумнівна ідея, щиро кажучи!

Роздуми Ленара Міфтахова про психологію татар – це не просто філософські умовиводи емігранта чи академічне дослідження іноземця. Ленар – одна із найяскравіших представників татарської інтелектуальної середовища, ба більше – її вимираючого підвиду – не лише розумних, а й патріотичних і дуже сміливих татар. Ось що він сказав.

Імперці розробили «Стратегію проведення референдуму про входження Харківської області до складу РФ», повідомляє «Радіо Свобода».

Багато громадян РФ, так чи інакше асоціюючи себе з цією країною, змушені або підтримувати дії її керівництва, навіть відверто злочинні, або, не змігши піти проти сумління, почуваються зрадниками. Але насправді це просто хибна парадигма. Про те, як із неї вийти, розповідає Дмитро Чернишев — популярний блогер, фотограф, дизайнер, який своєчасно виїхав з РФ, тому має змогу говорити, не озираючись на Кремль.

Коли все закінчиться розпадом РФ, то в республіках залишиться безліч ветеранів імперських війн — як війни в Сирії, так і війни в Україні. Вони нікуди не зникнуть, не замовкнуть і здебільшого нікуди не поїдуть — залишаться у своїй рідній республіці і не лише поширюватимуть серед населення бравурну брехню про свої «героїчні» пригоди, а й почнуть вимагати допомоги від держави.

Днями в інтерв’ю агентству «Рейтерс» президент Зеленський заявив, що Крим може бути звільнено дипломатичним шляхом. Щоправда, він обмовився, що жодного іншого виходу, крім деокупації всіх територій України станом на 1991 рік, не існує. До речі, він виключив можливість ведення переговорів із «людьми, які загрожують ядерною зброєю», «йти з ними на ту чи іншу угоду – це найгірший результат, на який можна піти». Що криється за цими словами Зеленського? Можливо, бажання підштовхнути до активності прихованих опонентів Путіна у вищих колах російської еліти? Зробити крок до розкриття альтернативних латентних переговорників чи натяк на можливість завершення війни без участі Путіна? На корисність віддалення його від реальної влади у Кремлі?

З дитинства представників корінних народів навчають, що «ми один об’єднаний російський народ, непорушна російська нація».