Місяць: Травень 2022

Коли стало відомо про те, що Росія розпочала розконсервацію стародавніх танків Т-62, це було зрозуміло — адже третина нових згоріла в Україні, замінити їх нема чим. Але оптимісти сподівалися, що танки відправлять на модернізацію, оскільки вони не оснащені навіть динамічним захистом, тому башта цього недотанка пробивається навіть елементарним РПГ-7. Проте виявилося, що розконсервовану техніку ніхто не збирається модернізувати — її просто відправили в бік України. Відразу видно — спецоперація йде за планом.

Російський федеральний центр судової експертизи при Мін’юсті РФ провів експертизу в рамках розгляду поданого в січні 2021 р. позову прокуратури Татарстану про визнання екстремістським та ліквідацію Всетатарського громадського центру (ВТГЦ). Висновок є у розпорядженні «Idel.Реалії».

«Русские своих не бросают» — відомий зворот, який добре описує риторику, з якою офіційні посадовці РФ нападають на інші країни. Так, вторгнення в Україну пояснювалося захистом російськомовного населення, котре плавно переросло в пропаганді у просто «русскіх». (Чи просили ці «русскіє», щоб їх захищали, і чи вважають вони самі себе «своїми», яких не треба кидати, — окреме питання.) Але це «некидання своїх» у Росії вже давно виглядає дещо дивно. Щоб не сказати моторошно.

Під час візиту до Китаю Верховного комісара ООН з прав людини стався надмасштабний витік інформації з китайських концтаборів, де роками відбувається геноцид уйгурського народу. У «зливі» понад 5000 файлів тотального жаху та терору, декілька тисяч світлин затриманих мусульман, яких репресують і відправляють до концтаборів.

В Уфі відкрили пункт добровільної утилізації чоловічого населення, який працює під вивіскою вербувального центру громадської організації “Ветерани морської піхоти та спецназу ВМФ”.

У російському підручнику з географії Крим — це Україна. Таку мапу побачила російська громадська діячка і пропагандистка (вона сама себе так позиціонує) Олександра Машкова-Благих, оприлюднивши фото на своєму Телеграм-каналі «Оставьте нас в покое Z».

Чуваське свято Акатуй (завершення весняних польових робіт) в Ульяновську відзначають уже 30 років, але цьогоріч на святкуванні з’явився антивоєнний стенд зі словами «Bāpçācāp тēнче» — для тих, хто не знає чуваської, напис дублювався російською: «Світ без війни».

За три місяці війни в Україні президент Росії Володимир Путін налаштував проти себе і “партію війни”, і тих, хто хоче миру, – у Кремлі сподіваються, що “в найближчому майбутньому” він піде, і вже шукають наступника.

Радник Росії у постійному представництві ООН Борис Бондарєв подав у відставку після 17 років роботи. Дипломат опублікував свою заяву на сторінці в LinkedIn.

«Ми розуміємо та розмовляємо рідною мовою, наші діти розуміють, але не розмовляють, їхні діти відповідно не будуть ні розуміти, ні розмовляти. Зважаючи на все, через кілька поколінь башкирська мова повністю зникне з лиця землі. Напевно, мої правнуки слухатимуть мої пісні з башкирсько-російським словником. Точкові осередки у спробах врятувати ситуацію не зможуть виправити майбутній кінець. Я знаю сім’ї, де всі розмовляють башкирською, і це супер, але на глобальному рівні все дуже і дуже сумно», — написав Інсан на своїй сторінці у вк.

Російська Федерація активно залучає можливості Російської православної церкви до проведення ворожої, антиукраїнської діяльності, а також подальшого здійснення геноциду українського народу. Про це розповідають власні джерела Духовного фронту України серед духовенства РПЦ та УПЦ Московського патріархату, повідомляє GuildHall.

ФСВП подала касаційну скаргу на рішення Заволзького райсуду Ярославля про виплату уродженцю Чечні, колишньому ув’язненому ІЧ-1 Ярославля Хасдину Муртазалієву компенсації у розмірі 65 тисяч рублів за тортури, яким він зазнав у колонії. Відомство вважає цю суму завищеною.

Що спільного у корінних народів РФ із українцями? Ставлення Кремля, який, поневоливши народ, зросійщує його до такої міри, що в третьому поколінні люди бояться розмовляти своєю рідною мовою. У чому секрет цієї русифікації – чому вона ефективна навіть зараз і чим небезпечна?

Те, що кладовища Бурятії переповнені, – не таємниця: регіон давно і міцно зайняв лідируюючу позицію серед кількості російського «вантажу-200». Але чому бурятські матері охоче відпускають своїх синів помирати в далекій Україні за інтереси Путіна, вважаючи, що «значить, так треба»?

«Я не казатиму «Ні війні». Я піду далі і торкнуся теми майбутнього РФ. Вона як така припинить своє існування, рано чи пізно, люди, сп’янілі від путінської пропаганди — протверезіють і прийде розуміння, що існування Російської Федерації у межах її кордонів безглузде», — говорить він.