Ось такі «військово-спортивні» конструкції для шкіл купують ті, хто регулярно збирає з батьків гроші «на штори», «на нові парти», «на комп’ютерний клас», «на День учителя», «на ремонт школи» та «канцелярські матеріали».

Залишилося дозволити вчителям контракт із «вагнерами» підписувати від імені школярів — на весь клас одразу.

У Білгородській Народній Республіці не відбудеться традиційний дев’ятомай, ходу «Безсмертного полку» теж не дозволили. Все через те, що побєдобєсіє дуже не подобається українцям і вони можуть внести свої корективи до програми його проведення.

Усіх троє включено до складу 99-го артилерійського полку. Нас особливо цікавлять перший і останній зі списку, які мають стосунок до регіону Ідель-Уралу.

🔘 Ахмеров Еміль Камільєвич, 25.08.1978 р.н., проживає за адресою: РФ, м. Наро-Фомінськ, вул. Маршала Куркоткіна, 9.

Бойовики-добровольці з Башкортостану показали зруйнований ними завод і написали, заради чого вони його зруйнували — за автомийника й охоронця супермаркету з позивним Гіві, який нічого не досягнув у житті й тому вирішив помститися всім довколишнім за свою бездарність.

Тіло начальника відділення ДІБДР у Нурлатському районі Дениса Агеєва знайшли у його робочому кабінеті напередодні ввечері, 3 квітня. Поруч лежав пістолет.

Видно, несанкціоновані мітинги все-таки інколи санкціонують! Інакше як би наважилися «білі» росіяни зібратися та протестувати проти будівництва «бусурманської» мечеті у себе в місті? Хіба мечеть у російському місті дозволена?! Ніколи! Не допустимо! Грудьми станемо! Пластом ляжемо на шляху будівельної техніки! Нізащо! Азіати й інші магометани мають знати своє місце! А якщо впиратимуться, то ми їх усіх врятуємо від мороку мусульманської віри, силоміць урятуємо, як українців від нацизму рятуємо!

На 3-му дільничному пункті Демського району Уфи благополучно застрелився старший лейтенант Мурфаїз Бікбов. Поряд із трупом знайшли табельний пістолет. Бікбов брав участь щонайменше у двох відрядженнях до Чеченської Республіки Ічкерія, де займався зачистками чеченських селищ.

Що спонукало поліцая до такого шляхетного вчинку (і чи справді він застрелився) – поки що неясно.

Публікуємо переклад матеріалу з ресурсів сайту «Миротворець».

Всі ваші страхи перед імперією – це лише невиправдані страхи, бо вона є колосом на глиняних ногах.

І це стосується не лише реального бою. Не дарма на інформаційну війну Кремль усі роки виділяв мільярди у всьому світі.

Цікавим є спостереження за собою прес-офіцера ЗСУ.

Пам’ятаєте давню історію з парубком-патріотом, якого «діди»-старослужбовці після знущань побили так, що йому ампутували ноги? Потім виявилося, що він з дитинства мріяв служити в армії та захищати Батьківщину: займався спортом, загартовувався, вивчав статути й тактику під керівництвом батька. Коли хлопця комісували, то батько сказав, що другого сина, молодшого на 2 роки, він за будь-яку ціну рятуватиме від армійської служби, і що він, як батько, припустився великої помилки у вихованні свого сина й дуже про це шкодує. Коротше, батько збунтувався!

Зараз, моніторячи через VPN різні іноземні та російські сайти, часто зустрічаю сльозні відеолисти/вірнопідданічні чолобитні (називайте, як хочете) царю. Звертаються і родичі мобілізованих, і самі мобіки. За фактом – той самий російський бунт за Салтиковим-Щердріним, коли бунтують, стоячи на колінах. Стає смішно! Чого вони хочуть цим досягти? Скаржаться, що погано підготовлені й екіпіровані, що немає механізованої й артилерійської підтримки, що тупі командири женуть їх на забій? Так, так і є! А ви що, не знали, що так буде? Що, власне, так і має бути в країні, де вся влада незаконно зосереджена в руках однієї людини, яка спирається на спаяну групу силовиків, які теж утримують вищі посади в державі нелегітимно та протизаконно?

Відомий своєю участю у судових процесах проти активістів башкирського національного руху як експерт-філолог. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики (факультет башкирської філології, сходознавства та журналістики), голова профкому працівників Уфимського університету науки та технологій.

Володимир Шумілкін народився у Мордовії 12 травня 1959 року у селі Малі Ічалки. І мати, і батько — ерзяни. Російська версія Вікіпедії пише «колгоспники», але не пише, що ерзяни. Тому що з наявністю колгоспників росіяни можуть змиритися, а ерзяне-політики росіянам дуже не подобаються.

Думаю, що читачі вже помітили зміну тону пропагандистських ток-шоу на центральних каналах ТБ. Щоправда, для того, щоб такі метаморфози зафіксувати, глядачам потрібно задіяти свої аналітичні здібності хоча б по мінімуму. Адже зміну тональності доводиться камуфлювати, щоби не закралася підозра в поразницьких настроях. Аби був непомітний перехід від бравурного запалу («перемогти Україну за два дні» від М. Симоньян, «оком змигнути – й Україна здасться» від В. Соловйова) до майже драматичної серйозності та псевдоаналізу військової ситуації. У ході справи в росЗМІ проводиться синхронна заміна застарілих версій розвитку військових подій, винаходять нові, більш витончені. І це не важливо, що вони часто суперечать одна одній, головне правило у пропагандистському обслуговуванні війни – «Шоу має тривати!» Згадайте: спочатку офіційний представник МО РФ І. Конашенков попри реальну ситуацію лише розвивав тему успіхів («на полі бою без втрат»).

І навіть не було спроби його спалити. Хоча це не просто витівка одноклітинних рашистів – це символ. Символ окупаційного режиму, який також є частиною загального фону пропаганди.

Десяток чекістів чоловічої статі вломилися о 7-й ранку до її квартири, зайшли до спальні, відібрали телефон, аби вона не могла зателефонувати ні адвокату, ні друзям — і влаштували обшук. Все лише за те, що у своєму Інстаграмі з 80 тисячами підписників блогерка, яка торгує мусульманським одягом, виклала антивоєнний пост.

Багато хто буде сурмити про те, що терміновиків на передову «не шлють». Але ці люди — смертники. Не тому, що ситуація безвихідна, а тому, що більшість навіть не спробує знайти вихід.