Ось вже вісім місяців як керівництво Республіки Мордовія вивчає питання про можливість спорудження пам’ятника полководцю Інязору Пургазу.

Рік що минає став одним з найдраматичніших в новітній історії Ідель-Уралу. Наші народи втратили право викладати державні мови своїх республік як обов’язкові шкільні дисципліни. Попри численні мітинги та пікети, заяви та звернення, Москва запровадила принизливу процедуру у наших республіках: для вивчення марійської або ерзянської мови необхідно писати спеціальні заяви, а подекуди ще й переконувати керівництво школи у тому, щоб твоїй дитині дозволили вивчати рідну мову. 

Керівництво Республіки Мордовія наче магічне заклинання постійно повторює протокольну фразу: «В нашій республіці створені всі умови для вільного розвитку ерзянської та мокшанської мов». Однак, скільки не повторюй слово «халва» – солодко в роті не стане. Нам набридло чути чиновницькі вихваляння здобутками і перемогами, які існують лише на папері.

Змушені констатувати, що у 2018 році ситуація із дотриманням мовних прав народів Ідель-Уралу лише погіршилась. Ерзянська, мокшанська, чуваська, марійська, татарська, удмуртська та башкирська мови не лише не розширили сфери застосування – вони суттєво послабили свої позиції в освіті. Влада пропонує нашим народам зберігати рідні мови у родинному колі, співати пісень в селах та брати участь у принизливих чиновницьких заходах, що покликані прикрити русифікацію гаслами про дружбу народів. Ми ж вимагаємо повноцінного функціонування наших державних мов в усіх сферах життя: від державної служби до телебачення і радіомовлення.

Звертаючись до Міністра культури Республіки Татарстан Іради Аюпової з пропозицією дублювати голлівудські фільми татарською, я не очікував миттєвих результатів. Розумію, що є бюджетний процес, планування і т.д. Швидко такі ідеї не втілюються в життя. Але відповідь Міністра шокувала мене.

Ідель-Урал (Поволжя) — регіон, із якого може початися розпад сучасної Російської федерації

У світі не так багато держав, здатних втручатися у внутрішні справи всіх своїх сусідів. До таких належить Російська Федерація. Для просування власних інтересів Москва використовує широкий арсенал засобів: армію, спецслужби, Російську православну церкву, власні діаспори. Не гребує й підкупом, залякуваннями, навіть убивствами політичних опонентів і ворогів правлячого режиму. Є ще дещо, у чому росіяни справжні майстри, — приховування реальної ситуації в самій Росії.

Татарського активіста, якого вважають одним з лідерів національного руху татар, і співзасновника громадського руху “Вільний Ідель-Урал” Рафіса Кашапова оголосили розшукуваним.

23 вересня у Львові пройшла презентація політичної карти Ідель-Уралу, створеної з ініціативи громадського руху «Вільний Ідель-Урал». Захід відбувся в рамках львівського Форуму видавців, щорічної культурного події, яка збирає тисячі учасників з України, а також зарубіжних гостей.

Практика знищень марійських та удмуртських святилищ має бути негайно припинена. Ксенофобські акції РПЦ можуть призвести до трагічних наслідків.

з нагоди 28-ї річниці проголошення Декларації про державний суверенітет Республіки Татарстан

30 серпня дотепер лишається важливим і знаковим днем для татар. Для одних – це свято, можливість усією родиною взяти участь у масових розважальних заходах, згадати про минуле, відчути себе частиною татарського народу, відчути себе татарстанцем. Для інших – це національний день роботи над помилками. 

У середу, 1 серпня, у київському прес-центрі «Главком» відбулась прес-конференція громадського руху «Вільний Ідель-Урал». Співзасновник руху, ерзянський активіст Сиресь Боляєнь розповів про сучасне становище державних мов у республіках Поволжя: в Мордовії, Марій Ел, Чувашії, Удмуртії, Татарстані та Башкортостані. 

26 травня громадський рух “Вільний Ідель-Урал” провів акцію біля стадіону “Олімпійський”, на якому проходив фінальний матч Ліги чемпіонів між англійським “Ліверпулем” та іспанським “Реалом”.

16 травня громадський рух «Вільний Ідель-Урал» пікетував Посольство Російської Федерації в Україні. Учасники акції озвучили дві вимоги: припинити переслідування активістів національних рухів та звільнити з тюрми татарського в’язня Даніса Сафаргалі.

Карта Башкирської АРСР з радянського атласу 1928 року. Між башкирським і казахським кордоном – менше 30 км. Однак потім кордон почали “уточнювати”. В результаті Оренбурзький коридор істотно розширився. В СРСР стежили, щоб “дружба народів” між окремими спорідненими народами не була надмірною. Синім пунктиром – контури ділянок сучасних кордонів двох тюркських країн.

Як ми писали раніше, до 1925 року Башкортостан і Казахстан мали спільний кордон.

28 квітня представники корінних народів Поволжя, об’єднаних у громадський рух «Вільний Ідель-Урал», провели пікетування російських дипломатичних представництв в різних країнах світу, зокрема і в Україні.