Що сказала Шульман?

Що сказала Шульман?

Варто російській опозиціонерці Катерині Шульман покритикувати башкортську інтелігенцію за пасивність у відстоюванні своїх конституційних прав, як на неї образилися національно-демократично налаштовані громадяни Башкортостану. Схожа ситуація і з татарською інтелігенцією — вона перебуває сьогодні у стані з’ясування діагнозу: «Пацієнт радше живий чи мертвий?» Часто її представники стурбовані збереженням свого опозиційного реноме, ніж реальною участю в опорі імперським процесам удушення політичної активності в Татарстані.

Зараз дуже складно стати на бік як Шульман, так і башкортів-опозиціонерів… На мою думку, це той випадок із притчі, коли мудрець обом сперечальникам на прохання розсудити їхній конфлікт, відповідає: «Ти маєш рацію»! А коли йому з боку дорікають, що так не буває, що це неможливо, відповідає: «Знаєш, і ти маєш рацію!»

Башкорти серед корінних народів РФ зараз рулять у національно-визвольному русі — нікуди правду подіти. Проте слід враховувати специфіку ситуації в обох республіках, вона відрізняється в деяких моментах. Татари сильніше вписалися, вбудувалися в імперські реалії, в казенний істеблішмент, досягли певних успіхів у матеріальному плані, їм важко іноді розлучитися з комфортом. Здебільшого татари, хоч і не погоджуються з політикою Путіна, намагаються просто замовчувати проблему, ігнорувати принесені війною проблеми за формулою «я сплю, нічого не бачу, і нічого не відбувається». Але інтелектуалів із критичним мисленням усе одно достатньо, татари можуть правильно оцінювати те, що відбувається.

Є в татарському середовищі й політики «прямої дії». Гасло американських студентів часів в’єтнамської війни «Не говори, зроби що-небудь!» для багатьох національних активістів у Татарстані зрозумілий і є спонукаючим до дії. Той самий Р. Кашапов — підвівся з дивана і пішов робити справу — гуртувати навколо себе однодумців і рятувати земляків, які чекають, що хтось, як полум’яний Данко, прийде і розбудить їх.

Доводиться констатувати: можна щось робити, а можна чекати на прихід Месії зі смолоскипом свободи в руці та зіркою на чолі. Тут уже кожен сам собі обирає шлях…

Саме час згадати приклад російського громадянського активіста татарина Ільдара Дадіна, який вирушив на фронт у складі угруповання «Російського добровольчого корпусу» (РДК). Підрозділ належить до сил ЗСУ та складається з громадян Росії. Ільдар Дадін — перший у Росії засуджений за статтею про багаторазове порушення правил поведінки на мітингах. Стаття 212.1 КК, за якою його визнали винним і засудили до кількох років колонії, отримала в цивільному та медіасередовищі назву «дадінська». У російській в’язниці, влаштованій так, аби максимально принизити та розтоптати людську гідність, Дадін, на жаль, був приречений пройти через тортури. У розмові з журналістами Дадін заявляв, що збройний опір зараз бачиться йому «єдиним ефективним способом протистояти російським злочинам». Він завжди був прикладом людини, яка ніколи й нізащо не мириться з несправедливістю. Слово «совість», мабуть, найчастіше зустрічається у його інтерв’ю.

Російські офіційні ЗМІ та провладний Z-блогерський смітник доклали маси зусиль, щоб очорнити фігуру татарського патріота висмоктаними з пальця «правдивими історіями загибелі зрадника». Але ці вигадки відлущаться і відпадуть, в історії та пам’яті всіх татар залишиться герой із позивним «Ганді», який не захотів впадати в сон і насолоджуватися затишком у куточку великої в’язниці під назвою Росія.

У позиції Ільдара Дадіна і «хорошої росіянки» Шульман є деякі мотиви, що перегукуються, хоча висновки різні… Але чи варто зараз так сильно нарікати на Шульман, якщо в чомусь вона на нашому боці?

Напишіть відгук