Російська демографія: мозаїка чи яма?

За найнеупередженішими, ідеологічно нейтральними підрахунками, заснованими на публічних джерелах РФ, на січень 2024 р. похованими чи мертвими визнано 43 000 російських військових.

Цікавими для демографічного порівняння у такій ситуації будуть відомості про рівень народжуваності та чисельність населення у регіонах. Ми бачимо зростання населення на Кавказі й у деяких національних республіках, а також на півдні країни; зосередження людей у розвинених адміністративних і промислових центрах; падіння народжуваності та зниження загальної чисельності населення на периферії.

Тепер поглянемо на такий промовистий показник, як роль регіонів у забезпеченні війни людським ресурсом.

У 2022 р. лідером за кількістю втрат визнано Дагестан. Але потім було проведено мобілізацію, масово включилися ПВК, зеки. Дагестан перемістився за абсолютною кількістю втрат на 15 місце.

Загалом, якщо поглянути на динаміку підтверджених втрат, то помітно проявляються регіони, які війна зачепила менше за інші. Часто це суб’єкти РФ з позитивною демографічною динамікою та порівняно непоганими економічними показниками.

Тут можна провести цікаве порівняння Татарстану та Башкортостану (сусідні регіони, практично однакова чисельність населення).

У Татарстані населення зростає (хоча є претензії щодо чистоти та методики підрахунку), цей регіон РФ відносять до групи найбільш благополучних у соціально-економічному вимірі. А ось непогані ресурси сусіднього Башкортостану працюють часто не на користь республіки. Чисельність населення там знижується. При цьому підтверджених втрат у Башкортостані на 25% більше, ніж у Татарстані. Парадокс чи закономірність?

Якщо грубо оцінювати картину, відкинувши політичні оцінки, громадську думку, волю та прагнення корінного населення республік, то виходить, що Татарстан виграє, заробляє на війні, а Башкортостан переплачує за неї та програє. Гірка іронія прозвучала у травні минулого року від міністра оборони України Олексія Резнікова у його зверненні до башкирів: за що ви боретесь?

Бурятія, яка зазнавала у 2009-2020 піках народжуваності, за три останні роки втратила понад 15 тис. осіб. За кількістю відносних втрат Бурятія на 2-му місці в РФ після Тиви, рівень втрат стабільно вищий за середній — за 3 місяці 139 підтверджених похоронів.

Ще один із регіонів-лідерів із відносних втрат — Карелія. Там усього населення 523 тис. осіб і трохи більше 150 тис. чоловіків працездатного віку. Населення Карелії (у Фінляндії у багатьох родичі) зовсім не в захваті від життя в регіоні. Москва тут робить хід конем — декларує початок масштабного військового будівництва на кордоні з новим членом НАТО (що дає змогу збільшити населення приблизно на 20%) і одночасно ініціює розмивання частки аборигенів-карелів, які з надією поглядають у бік Суомі.

Істотні дисбаланси по регіонах РФ у пропорції «бідність-багатство/кількість призваних-загиблих» на цей момент уже добре помітні. Висновки напрошуються самі собою: частина суб’єктів федерації показово програла. Для нівелювання негативних змін у «невезучих» суб’єктах РФ влада йде на затикання ротів грошима: втрати компенсуються за рахунок вкладень у місцеві об’єкти ВПК. Але загалом картина залишається незмінною: тягар військових втрат перекладається на регіони, де немає ВПК, гірше з роботою та нижчий протестний потенціал.

Питання, де взяти нових людей і як розширити призовний/мобілізаційний потенціал в умовах тривалої війни, вирішується диференційовано. Різні джерела — мігранти з Центральної Азії, захоплене населення тимчасово окупованих і зруйнованих українських міст. Обидва джерела не є надійними, вимагають значних зусиль у процесі мобілізації та характеризуються потенційною невисокою ефективністю у використанні. Паліативне вирішення проблеми знайдено у переселенні українців у російську глибинку. Так вивільняється частина населення «внутрішньої Росії» для переміщення на потенційно проблемні околиці.

Тенденція в мобілізаційній роботі влади РФ вимальовується виразно: для поповнення військових втрат Москва хитруватиме, брехатиме, маніпулюватиме і прагнутиме використовувати «людський матеріал» із найнезахищеніших і покірних категорій населення.

Мешканцям національних республік приготуватись!