Імперський аргумент «ви ж дотаційний регіон»: що з ним не так

«Ну відокремитеся, а на що жити будете? Ви ж дотаційний регіон, вас Москва годує й утримує. У вас же грошей немає». Іноді просто вражає нахабство та зарозумілість таких аргументів, розповідає «Башкортостан».

Для початку слід розібратися, як влаштована економіка країни та як рухаються гроші

Трохи «погугливши», стане зрозуміло, що основним платником бюджету Федерації є Москва, Санкт-Петербург. Потім нафтові регіони — ХМАО, ЯНАО (ви тільки вдумайтеся! ці два регіони з їхніми трильйонами могли б бути багатшими за Емірати). І далі йдуть промислові регіони — Татарстан, Самарська область тощо.

І ось на цей аргумент здебільшого посилаються прихильники «єдиної та неподільної», а більшість киває головою. Давайте тепер подумаємо, як це виходить. Невже Москва годує всю Росію? Невже вся країна нічого не робить, а 10-15 млн москвичів не покладаючи рук, як китайці в три зміни на заводах? Яка небачена працьовитість! Та щоб усі так працювали!.. А ні, все набагато простіше. Ви ж не забули, що Росія є імперією? Як і в будь-якій імперії, тут ті самі ознаки. Багатий центр — метрополія та жебраки колонії. Все золото, ресурси звозять до центру, щоб жити у розкоші. За всі ці століття не змінилось абсолютно нічого, лише трохи інші підходи.

Зараз ми бачимо потворну, монополізовану, керовану вручну олігархами, чиновниками та силовиками економіку. Основу цієї економіки складають компанії, їх називають федеральні мережі, галузеві підприємства, «національні надбання», лідери ринку — це Газпром, Роснафта, Mail ru, Ощадбанк та інші. ВСІ ВОНИ МАЮТЬ «ПРОПИСКУ» У МОСКВІ! Тицьніть у будь-яку хоч трохи відому компанію — ви побачите, що у них головний офіс у Москві чи юридична особа-засновник у Москві. Як не крути, все там. До самого існування бізнесу, само собою, претензій немає, вони рухаються шляхом найменшого опору — якщо в Москві зручніше укладати контракти, вести переговори та домовлятися з владою (показник того, де всі рішення ухвалюються…), і є хоч якісь умови для комфорту, то, звісно, краще у Москві. Що ж означає ця прописка? За законодавством, компанія сплачуватиме податки там, де вона перебуває на обліку в податковій. І виходить, що якась Транснафта, маючи підприємства, заводи й інше по всій країні, де люди працюють, отримують зарплати, у цей час «контора» сидить у Москві, отримує мільярди прибутків. І з цих мільярдів сплачуються податки в місто Москва. Не плутати Москву як суб’єкт із Москвою як федеральний центр! Наприклад, завод в Уфі виготовив якусь продукцію, її продали, офіс у Москві отримав прибуток і заплатив місту Москва податки.

Виходить, що один суб’єкт Федерації працює на інший суб’єкт Федерації, а той, своєю чергою, вже платить до Федерального бюджету — гроші, зібрані з міста Москва, йдуть у ФНП — у Федеральний центр Москва. І тут виходить подвійна схема, і правильніше говорити не «республіка платить», а «з республіки витікають гроші», тому що частина грошей витікає безпосередньо в Москву через покупки (Яндекс.Таксі, Вайлдберріз), частину у вигляді податків із зарплат, виручки бізнесу з місцевою пропискою через Республіку.

Згадайте часи Рахімова. Всі компанії були в Уфі — головні офіси Уралсибу, Башнафти й інших були тут. Був замкнутий цикл — податки всі сплачували тут. У федеральний центр майже нічого не віддавали. Чужих компаній не пускали. Як результат, хоч би як ми ставилися до його правління, дуже багато чого будувалося, вкладалося. І найголовніше. РЕСПУБЛІКА НЕ БУЛА ДОТАЦІЙНОЮ! Тобто зараз її дотаційною зробили штучно, викупивши всі місцеві компанії. Усі пам’ятають, що Республіка мала власного стільникового оператора? Була власна телекомунікаційна компанія, а супутникове телебачення було одним із перших у Росії. Усе викупили Роснафти, Ростелекоми — і гроші автоматично потекли до Москви. І все. Республіка зубожіла. Це і є та сама колоніальна політика Кремля.

А тепер уявіть, що не лише податки, а взагалі всі гроші, що циркулюють у республіці, залишатимуться тут. Сотні мільярдів доходів Башнафти, БСК, усіх підприємств республіки залишатимуть у банках Республіки. З цих грошей платитимуться податки, зарплати, видаватимуться кредити. Республіка не може не рости просто після набуття НЕЗАЛЕЖНОСТІ‼️

Багато хто в коментарях додасть: «Ну Татарстан може, а ви чому ні»

Татарстан може, і може навіть утричі більше. Але вони розвиваються не завдяки, а всупереч! З усім властивим їм характером виживання та вибивання різних умов у Москви. Набагато образливіше за Якутію, ХМАО, ЯНАО. Це просто найбагатші регіони. І Москва просто сповниться жахом, якщо втратить таку «годівницю». Якщо ви глянете на їхні запаси, на нинішні цифри, то зрозумієте, що такі країни, як ОАЕ, Німеччина тощо навіть близько не стоять за тим потенціалом, що є у них. У них дороги із золота могли б бути, і в кожній родині по Роллс-Ройсу. Тут просто очевидна варварська колоніальна політика. Це просто вже нічим не виправдати!

Також слід окремо згадати про цю ідіотську систему донорства та дотацій. Адже ви не забули, хто при владі? Це ті самі перевзуті вчорашні комуністи, а нині «демократи», які поховали свої червоні партквитки. Раніше економіка була командною — у наказовому порядку десь робили, кудись везли. Але оскільки було роздовбайство, то в якомусь регіоні були в надлишку цукор і молоко, зате не було елементарно галош, а в іншому регіоні цих галош було в надлишку, зате не було всього іншого. Отак і жили. Настали 90-ті, під Єльциним захиталася Росія. І цей принцип спочатку використовували, щоб урятувати відверто голодуючі та відсталі регіони (Курська область, Рязанська), а потім зрозуміли, що цією системою можна контролювати регіони. І вже пішла справа на повну котушку. Усі республіки Кавказу сидять на дотації. А що? Зручно: щойно починають бунтувати, їм трохи прочиняють вентиль і дають продихатися, «дякую царю, втрутився і вирішив проблеми». Так було з Куштау, так було з недавніми подіями у Дагестані. А багаті далекі регіони можна й так доїти, там нема кому бунтувати. Як не крути, ми повернулися до тієї ж колоніальної, імперської, рабської системи.

Резюмуючи все перелічене вище

Рано чи пізно ця несправедливість, розрив між багатими та бідними регіонами, нерозвиненість дасться взнаки. Загалом ознаки вже зараз видно. Держава не може існувати на брехні, страху, силі. Тільки творення, рівноправність зможе стати основою успішної держави, але ми цю «зупинку» проїхали 1917 року, 1993 року і щоразу приходили до того самого. Все тому, що Росія надто величезна, спроба об’єднати все і керувати з одного місця, хоч би з якими добрими намірами була, все одно призводить до центризму, імперіалізму. Спроби децентралізувати, провести якісь розподіли повноважень автоматично ведуть до розпаду, бо, ще раз, країна занадто велика. Не може країна, де десятки народів, різних віросповідань, різної культури бути єдиною.