Звертаюся до татар!

Звертаюся до татар!

Якщо переглянути чати та форуми за участю татар/башкортів, то в очі одразу ж впадуть суперечки (я їх називаю «що раніше, татарське яйце чи башкортська курка?»). Взаємне нерозуміння не дозволяє нашим народам побачити свого головного ворога – Імперію! Представники й одного, й іншого етносу не хочуть говорити про боротьбу з Росією, вони до неї вже звикли, всі висувають претензії сусідам, починаючи згадувати образи трьохсотрічної давності. Висновок із цього може бути лише один: ФСБ не натішиться. Достатньо заслати одного провокатора на форум – і понеслося… починається свято дурості, злості та жлобства… Кожен вважає опонента підступним політиканом і відмовляється вислухати його аргументи, звинувачуючи у відході від положень міжнародного права та принципів демократії. А росіяни сміються осторонь!

На думку багатьох татар, башкортський демократичний лідер Руслан Габбасов закликає будувати державу, де башкорти будуть головною етнічною меншістю. Йому ввиняється ось що: «політика ізоляції від Татарстану, пошук старшого брата (спочатку росіяни, тепер казахи), етноцид та асиміляція, а тепер ще й війну з татарами він бачить як фундамент нової башнації. А коли йому пропонують демократичні інструменти (референдум про відокремлення або просто визнання татарської мови однією з державних), він уникає і веде бесіду до міркувань про якісь майбутні можливі конфлікти та війни, щоб не обговорювати застосування демократичних інструментів. Щоб у майбутньому не було конфліктів, саме треба застосовувати демократичні інструменти». Кінець сумної цитати!

Габбасов радше вивчає ступінь імовірності потенційних конфліктів між національними республіками. У цьому питанні слід поставити правильний діагноз, аби знайти ефективний метод лікування. Навряд чи буде правильним робити висновок про кровожерливість Габбасова.

Здавалося б, уже давно настав час усвідомити, що виконати програму примирення можна лише з однією концепцією: погодитися з існуванням державних (на сьогодні адміністративних) кордонів республік, без висловлювання домагань на території чужої держави (республіки). Чи готові ви на такий крок? У відповідь ми чуємо: «Готові! Але хай спочатку сусід зробить це, це й ось це… Інакше він ніякий не демократ, не патріот і не добрий сусід!»

Тут варто нагадати, що принципи ООН визнають право націй на самовизначення (аж до збройної боротьби) у разі обмеження їхніх прав, зокрема на розвиток національної культури. Якщо ж національну культуру народу можна розвивати в наявній державі, то представнику нетитульної етнічної групи в демократичній країні надається зробити вибір:

– асимілюватися;

– виїхати до рідної країни та продовжувати там розвивати національну культуру;

– зберігати рідну культуру в діаспорі в законних рамках країни проживання:

• створювати власні національні школи, національні культурні центри,

• видавати книги та журнали своєю мовою (друковані й інтернет-видання),

• розвивати відносини з країною материнської культури;

• підтримувати талановиту молодь, оплачувати її навчання у національних університетах країни з материнською культурою,

• і т.д.

Тому наполягати на обов’язковому визнанні мови нетитульної нації другою державною неправомірно. Це вже боротьба за політичний вплив, за політичні привілеї, за пріоритет, демократичні норми тут ні до чого. А брати сусіда за горло, погрожуючи референдумом і порушуючи питання про відокремлення територій (в умовах меншості титульної нації) – прямий шлях до ескалації. Адже зовсім не важко змоделювати подібну ситуацію для Вільного Татарстану, коли з використанням абсолютно тотожних аргументів росіяни захочуть відібрати частину Татарського Поволжя. Тоді як? 

І знаходяться люди, які борються за використання прикладу Косівського анклаву! Ви хочете жити, як у Косові?

 Де ніколи не буде спокійного життя? Бідолашні, бідолашні дурні!

І не варто звинувачувати Габбасова – він дбає про майбутнє свого народу, намагаючись обирати демократичні шляхи досягнення справжньої незалежності.

А своїм землякам я пропоную у майбутньому Вільному Татарстані підтримувати і берегти башкортів – тоді ми маємо право розраховувати на таку ж підтримку татар у Вільному Башкортостані!

Давайте не тішити нашими міжусобними чварами ФСБ!

Напишіть відгук