Син падишаха

Чеченська влада офіційно публічно підтвердила, що 15-річний син Рамзана Кадирова Адам справді побив у СІЗО Грозного обвинуваченого у спаленні Корану Микиту Журавеля. Чеченські чиновники відкрито підтримали цей вчинок, а член СПЛ Єва Меркачова попросила ФСВП якнайшвидше відвезти Журавеля з Чечні.

Спалити Коран, священну книгу мусульман — учинок, безумовно, мерзенний. Як, зрештою, і спалення Біблії прихильниками Магомета. Щоправда, я щось не пригадую подібних спроб із боку мусульман, у них плювки в душу іновірця не вважаються гідною зброєю. Намагаються діяти цьому напрямі іншими методами. Моя мати, наприклад, розповідала, як мій дід у період проживання в оточенні російськомовних православних сусідів (навіть в атеїстичні радянські часи) пояснював усім неповнолітнім членам сім’ї, що у дні церковних свят, на кшталт християнського Великодня, слід одягатись у все чисте і не займатися якимись роботами, тим більше на очах у християн. 

Сусідів-іновірців потрібно поважати, враховувати при спілкуванні їхню релігію і не гудити будь-які прояви їхньої віри.

 Я досі користуюся порадами покійного предка, оскільки не знайшов переконливих аргументів проти такого підходу до чужої релігії. З цієї ж причини я не можу погодитися з аргументами європейців, які заявляють, що заради демократичного прагнення свободи слова не варто враховувати емоції мусульман. «Заради красного слівця не пошкодує ні матері, ні вітця!» – говорить російське прислів’я. «Ні чужого Бога, ні іншої віри!» – додамо ми. Не наш принцип, і ні до чого хорошого привести не може, тому що шлях від гумористів із французького Charlie Hebdo до норвезького шовініста-терориста А. Б. Брейвіка, на мою думку, хоч і непрямий, але й не дуже далекий.

Однак розмова, власне, не про те. Розмова навіть не про російського послідовника норвезького фашиста. Росіянин Журавель — осквернитель Корану, безумовно, має понести законне, призначене судом покарання за розпалювання ненависті на релігійному ґрунті. Тут питань нема. Я хочу звернутися до обговорення теми щодо процедури.

Вибачте мене за мою цікавість, але як 15-річний син Кадирова потрапив до режимної установи? Він що, має право доступу, визначене законом? Якщо має, то оголосіть, будь ласка, його посаду, історію призначення, повноваження. Чи юнак потрапив у СІЗО як наслідний принц Чечні, який володіє особливими правами з моменту народження? Чому неповнолітній Адам Кадиров став бити Журавеля, який утримувався в ізоляторі? Що, такі методи впливу вже дозволені в пенітенціарній системі Чеченської республіки? Чому його ніхто з посадових осіб, які перебували поруч під час візиту, не зупинив? І найголовніше, чому керівництво — як республіканське по вертикалі (політичне) та по горизонталі (відомче), так і федеральне — відреагували на інцидент байдуже та безпристрасно? Навіть гірше — помічені спроби виправдати факт відкритого і демонстративного беззаконня. Після уважного ознайомлення з російською пресою складається враження, що нам навіюють думку: нічого страшного, це Чечня, у них там свої закони, нема чого їм особливо вказувати! Головне, що чеченці сьогодні – віддані солдати Путіна!

Ось тут і сходяться кінці з кінцями – рука руку миє! Беззаконний російський режим дозволяє творити страшні речі беззаконному чеченському падишаху за лояльність.

Адже всі ми давно знаємо, що в Чечні стали нормою речі куди гірші за побитого Журавеля. У республіці жорстоко переслідуються і зазнають розправ інакодумці, дисиденти, представники ЛГБТ-спільноти, просто політичні конкуренти кадировського клану. На всю працює інститут «заручників» із членів сімей непідкорених, відступників, протестантів. Деякі просто зникають без сліду.

Обурливо і неприйнятно те, що кадировська республіка вже подається як приклад для наслідування інших суб’єктів Російської Федерації. Схвалюється у вигляді моделі успішного управління, такого собі «ефективного менеджменту» на місцях, де мусульманське населення становить більшість.

За всієї показної лояльності раїса Мінніханова кремлівським господарям, у Татарстані подібна модель поки що, слава Аллаху, не працює! І, сподіваюся, не запрацює. Викрадення родичів дисидентів, тортури в поліції, зґвалтування затриманих жінок — членів сімей тих, хто не підкорився, зниклі безвісти… Ні, татарам я такого не побажаю. Скажу лише, що проти такого тренду в російській політиці протестуватиму всіма можливими способами. Але й ви, земляки, не спіть, будь ласка, не проґавте момент, а то й озирнутися не встигнете, як син падишаха особисто прийде в СІЗО бити вас чи вашого брата, сина. І не обов’язково за спалений Коран. Може, йому просто ваша фізіономія не сподобалася чи ви не встигли вчасно впасти перед ним на коліна.