Про повінь під час пожежі, або Пісня Великого Дзюдоїста

Як химерно в історії поширюється тягар відповідальності за прорахунки, помилкові рішення, за дурість і безтурботність… Іноді відповідальність приходить, як зараз заведено говорити, асиметрично…

Ось жив собі у першому столітті нової ери римський імператор Нерон, він же принцепс Сенату, трибун, Батько Вітчизни, Великий понтифік, п’ятиразовий консул. Натхненний лестощами придворних лизоблюдів, Нерон уявляв себе великим артистом. Пізніше до цього додалося захоплення перегонами на колісницях і спортом (про успіхи у боротьбі дзюдо імператор Нерон, нікуди правди подіти, не заявляв). Тут доречно провести делікатні паралелі з польотами якогось російського політика на дельтаплані в зграї стерхів або згадати успішне заняття археологією зі знахідками античних артефактів під водою, ну гаразд, про це потім…

У ніч з 18 липня на 19 липня 64 року в Римі почалася «Велика пожежа» — вогонь, що спалахнув у центрі міста, не вщухав протягом тижня, що призвело до руйнування близько двох третин Риму. Злі язики звинуватили імператора в навмисному підпалі, він начебто зажадав створити вражаючі декорації у вигляді бурхливої пожежі, на тлі якої співав пісні власного твору, акомпануючи собі чи то на кіфарі, чи то на лірі. Може, й даремно звинуватили, але це не важливо. Важливо, що наш герой був парубок моторний і через кілька днів після пожежі в підпалі міста звинуватили… християн. Це стало приводом для початку масових тортур і вбивств прихильників цієї релігії. Про те, що їх напоумили та фінансували українці, Нерон не заявляв — України тоді ще не було. Зате було багато придворних підлабузників на зразок нашого рідного Голови ФСБ Олександра Бортнікова чи секретаря Ради безпеки РФ Патрушева, не кажучи вже про заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва. Вони-то й допомагали зловредному римському імператору йти в потрібному напрямку (до розвалу економіки, бунтів провінцій імперії, змов аристократів тощо), що привело його в червні 68 до самогубства. За легендою, останніми словами Нерона були: «Який великий артист гине!»

Потрібно бути справедливими: часто людська думка звинувачує в бідах, що навалилися, не обов’язково тих, хто в них винен. І рішення політика іноді є відображенням бажань його виборців. Вимагали чогось — політик-популіст пішов на повідку — плоди такого кроку виявилися плачевними… Хто відповідальний? Хто звалить на спину тягар виявленої політичної дурості?

Ось хто прогледів пожежі недавніх літ у російській тайзі? Може, це й не має значення? Може, важливіше, що на відповідальній посаді опинилася людина, яка заявляє, що не варто витрачати зайві сили, зробити все одно нічого не можна, давайте дочекаємося, коли все якось… прогорить. Але як такий керівник опинився у начальницькому кріслі? Ах, його президент призначив… А хто вибирав президента? На кому, зрештою, лежить тягар ідіотизму? Може, наш непорочний і мудрий виборець також не без вини?

А хто винен у весняній повені на північному сході Росії? Паводок — явище природно-сезонне, з ним не завжди вдається боротися без жертв і втрат. Тут одним махом проблему не вирішити. Це не винних у теракті у «Крокусі» призначити! З повенями боротися — тут роки кропіткої підготовчої роботи потрібні. А увага нашого імператора, російського Нерона, зовсім під інші справи заточена. Такими проблемами наш Батько Вітчизни і займатися, по секрету скажемо, не бажає — нудно, не імператорська ця справа. От і виходить, що в області МНС якось усе не дуже надійно. Он в Орську гучним словом «дамба» називався земляний насип півтораметрової висоти, яку й спорудили, щоб дорогу прокласти, про стримування повені ніхто заздалегідь і не подумав!

А водний потік, не підвладний командам Великого Артиста (або Дзюдоїста), продовжує котитися просторами країни… Оренбурзька, Новосибірська, Томська, Тюменська, Курганська області, а наш Нерон продовжує з екранів ТБ співати пісні власного твору про таку потрібну нам війну і необхідність приєднання до Росії земель, заповіданих йому князем Рюриком!

Придворні чиновники тим часом лише імітують боротьбу з техногенною катастрофою і заважають населенню якось рятуватися від «великої води». У постраждалій від повені Оренбурзької області чиновники обурені жителями населеного пункту Петрівське, які звели дамбу. На будівництві росіяни працювали 5 днів, і споруда захистила їхні будинки від паводку. Тепер місцева влада хоче їх оштрафувати за несанкціоноване будівництво. Це ж звичайні плебеї, чого їх жаліти! І поки вони підраховують збитки, мер Орська Василь Кузупіца, цей «путінський патрицій», місяць тому перевіз сім’ю до Арабських Еміратів. Вартість квартири в Дубаї, якою хвалилася в соціальних мережах його невістка, майже півмільйона доларів. Кузупіца — затятий прихильник путінського режиму і підтримує війну проти України, але його син залишив країну ще в жовтні 2022 року — після початку нової хвилі мобілізації в РФ.

Так що стихійні явища трапляються скрізь, і не завжди владі вдається благополучно їх приборкати — можливі і жертви, і матеріальні збитки… Але одна справа, коли верховна влада працює, засукавши рукави, рятує людей та їхнє майно, діяльно співчуває, допомагає всім, чим може — від надання тимчасового притулку до адресних грошових виплат на відновлення житла та безоплатної медичної допомоги постраждалим. І зовсім інший коленкор, коли під час смертельно небезпечного катаклізму (за деякими даними, в Оренбурзькій області під час повені загинули п’ятеро людей, але влада стверджує, що жертв немає) Батько Вітчизни, на тлі затоплених міст і селищ, одурманений власною величчю, співає пісню війни — таку йому близьку і зрозумілу, таку потрібну всім росіянам у цей момент. Що люди тонуть, дамбу прорвало? Дурниця, зате як ми «хохлам» насолили, коли таке ж затоплення їм влаштували, підірвавши греблю в Каховці! І що ви взагалі лізете до мене з різними дрібницями! Ану, пішли геть, не заважайте Великому Артисту!