Підсвітити потрібний контраст в історії Удмуртії

В Удмуртії хочуть показувати на уроках історії майбутній фільм про Галину Конєву — одну з «Бурановських бабусь», які потрапили на Євробачення, таке ненависне для росіян. Коли Галині було 4 роки (в розпал Другої світової війни), мати брала її на роботу в полі, не маючи на кого залишити. В один із таких днів маленька Галина порізала серпом палець, і він залишився кривим на все життя. Можливо, задум непоганий. Фільму ще немає, і не можна його відразу критикувати, тому що ми його не бачили.

Відома частина сценарію. Цей шматочок фільму ніби презентує частину історії Удмуртії тих років. Так справді жило багато людей, яких війна безпосередньо не торкнулася. Але удмуртським школярам не розкажуть, що одночасно з цією дівчинкою діти-каторжники з усієї Удмуртії були зайняті будівництвом залізниці Іжкар — Балезине, де їх тримали під конвоєм, погано годували, ніяк не лікували і навіть не видали зимового одягу. Багато дітей там померло.

Якщо показувати школярам фільми про історію Удмуртії, то фільм «Італмас — квітка світу» про бурановську бабусю має бути далеко не на першому місці за важливістю перегляду, яким його збираються зробити.