Підле «хохляцьке» НЛО

В Алабузі сталося те, що мало статися, про цю фатальну неминучість усі знали. З самого початку! Але намагалися не говорити вголос і навіть не думати — гнали погані думки. Може, й правильно чинили, але… Хотілося б, аби батьки розуміли, куди вони відправляють своїх дітей, і якнайменше слухали брехні про те, що їхні сини та дочки допомагають захищати батьківщину. Насправді їхні чада допомагають убивати мирних людей за тридев’ять земель від батьківщини! Людей, які їм нічого поганого не вчинили.

Порівнюючи постфактум два коментарі з приводу «бавовни» в «Алабузі», переконуюсь, як далеко відстоїть пропаганда від реального життя. Спочатку телепропагандист на тлі постраждалого «мирного студентського гуртожитку» (ну, так — усі школи, лікарні та дитячі садки в Україні заселені найманцями НАТО чи неонацистами з «Азова», вони є законною ціллю для російських ракет і бомб. А всі російські підприємства, включаючи військові, є мирними цивільними об’єктами, і по них стріляти — ні-ні, інакше Лавров на весь світ кричатиме про неприпустимість порушення Женевських конвенцій)… отож, цей телепропагандист повною мірою викачує з ситуації всі можливі політичні дивіденди: напали, «хохли» кляті, на нащадків воїнів переможців, які брали Париж і Берлін, а ще ці роки організували теракт у Крокусі, а ще мучать мирних і беззахисних мешканців Білгородщини, а тепер атакували студентський гуртожиток, де живуть молоді росіяни, навчаючись конструювати та збирати літальні апарати для захисту повітряних рубежів вітчизни.

Дуже прониклива мова, особливо якщо не знати, що керівництво і країни, і республіки абсолютно усвідомлено вихвалялося ще рік тому корпусами військово-промислового об’єкту «Алабуга», що зводиться, телебачення захлинаючись співало оди та гімни, наперед загрожуючи ворогові застосуванням ефективної зброї нового покоління. І місце засвітили, і специфіку виробництва, і зразки продукції… І що наші державні мужі після цього думали? Напевно, вважали, що не долетять до них українські ракети та дрони. 

Не могли ж усерйоз думати, що вони невразливі, як Ахіллес, і безсмертні, як птах Фенікс. А може, вони взагалі про це не думали? Не їхня панська ця справа, не їхні діти там працюватимуть, не на них полетять українські вогняні стріли. 

Підтвердженням цієї глибокодумної байдужості став виступ Р. Мінніханова — мудрий до дурості чи, навпаки, безглуздий до мудрості. «Це влучення по гуртожитку — знак згори, щоб ми були готові до захисту. Ніхто нам, крім нас самих, не допоможе, ніякого прикриття ППО не буде — воно іншими справами зайняте, важливіше за Єлабугу з Нижньокамськом!» Для мене особисто ці слова звучать як «Ви що, дурні, думали, ви комусь, окрім самих себе та своїх батьків, потрібні? Ха-ха, ну ви й ідіоти!»

Що ж пропонується високим начальством для захисту такого важливого оборонного об’єкта з його ошуканими робітниками? А пропонується вирішувати питання самотужки! «Як?» — спитаєте ви. А ось це загадка, гідна наймудрішого мудреця. Зловредні «хохли», наприклад, у такій ситуації їздять по всьому світу і випрошують системи ППО у всіх, у кого можна — від Німеччини до Ізраїлю… й іноді їм дають. Але що Мінніханову робити, куди їхати клянчити протиповітряні комплекси? В Туреччину? Так його можуть там прийняти, як під час торішнього візиту до Гагаузії, коли у Кишинівському аеропорту навіть із літака не дозволили вийти. Не пустили нашого літнього раїса навіть попісяти сходити в аеропортовий туалет, хоча знали, що немає у нього похідного клозету, як у В.В. Путіна, ще не доріс до таких привілеїв. Так бідолаха й промучився аж до відльоту.

Коротше кажучи, із захистом «Алабуги» не складається, при спорудженні заводу про це не подумали, не могли повірити, що щось небезпечне сюди може долетіти.

А летіти ще буде, тут і до ворожки не ходи! Експерти стверджують, що НПЗ у Нижньокамську та завод дронів в «Алабузі» нібито атакував український дрон UJ-22 Airborne, однак, за його характеристиками, максимальна дальність його польоту — до 800 км, при тому, що відстань від кордону України до Єлабуги — не менше 1200 км.

Чим ударили «хохли» — не зовсім зрозуміло, чи переобладнаною «Сесною», американським легкомоторним літаком, чи «Стрижем» радянської ще розробки, чи вже своїм новорозробленим дроном, що збирається на засекреченому заводі в Харкові… «Хохли» сміються: «Це було НЛО!» Що тут бідному татарину відповісти? Шайтан знає! Ясно одне: захищати студентів в «Алабузі» та нафтовиків у Нижньокамську, чесно кажучи, нічим! Хоча… ось у радянській армії був такий жарт, коли новобранця змушували залазити на дах казарми зі шваброю та «розганяти радіоперешкоди» цим складним радіоелектронним інструментом із дерев’яною ручкою… Може, таке і для відбиття атак українських дронів спрацює? Товаришу Мінніханов, як Ви думаєте?