«Ось тепер заживемо!»

Думки розділилися. Деякі читачі висловлюють думку про те, що не так погано з прийнятими змінами в Конституції Республіки Татарстан. Мінніханову, мовляв, вдалося зберегти за собою посаду та звання «Президент» до 2025 р. До того часу, коли Путін уже піде з посади. Це нібито свідчить про мудрість і далекоглядність нашої Найвищої Посадової Особи. Мине ще три роки, а там… Старе наше з вами сподівання, що або падишах помре, або ішак здохне. Підхід, звичайно, по-східному мудрий, філософський, який і належить використовувати, коли відчуваєш, що ти програв і справа швах.

Що ж ми зберегли, окрім назви найвищої посади в Республіці? Того самого слова «Президент», яке ставиться заслугу Мінніханову? Так, мабуть, що й нічого з поставленого на кін у жорстокій грі під назвою «боротьба за суверенітет». Із Конституції Татарстану зникли положення статей про суверенітет, громадянство Татарстану, необхідність знання татарської мови главою республіки. Скасовано статті про те, що Татарстан відкидає насильство та війну як засіб вирішення суперечок між державами та народами; про заборону пропаганди війни; про те, що арешт, узяття під варту й утримання під вартою можливі лише за судовим рішенням. Не знаю, як після таких «успіхів» можна говорити про якийсь виграш, хоч тактичний, хоч стратегічний.

Безперечно, не програв Мінніханов. Зумів підстрахувати свій особистий тил. Приклад Кадирова та Лукашенка, які виторгували для себе особливий статус у взаєминах із Кремлем, не пройшов непоміченим для шановного Рустама Нургалійовича. Висновки він зробив правильні — саме час трошки набити собі ціну і, по можливості, підвищити ліквідність владних деривативів, що утримуються. Знав, хитрюга: не та сьогодні ситуація, щоби Путіну починати заміну «непокірного» у переслідуванні своїх інтересів Татарстанського Раїса на більш слухняного. Путін також це врахував. Один неправильний крок — і може заваритися каша, їсти яку собі дорожче.

Мабуть, тому Мінніханова дозволила протягнути потрібний йому проект змін Конституції на сесію Держради РТ. У відповідь на таку милість Московського Султана Татарстанський Падишах Рустам Мінніханов, звертаючись до депутатів і всього народу Республіки, вірнопіддано заявив, що якщо не ухвалити решту запропонованих поправок до Конституції, то це буде привід, щоб «розколоти Росію… Люди сприйматимуть: ось Татарстан повстав, у Путіна не все нормально, Росія на шматочки розіб’ється». У результаті багато путінських вовків виявилися ситі, а особисті минніхановські вівці — цілі.

На думку автора, у такій ситуації заяви татарського істеблішменту про збережені позиції — це гарна міна за поганої гри: я ще ого-го, це нічого не означає, що мені при всіх зняли штани і набили морду. Я ще відіграюся, ще всім покажу! Потім покажу…

Вимірювач програшів-виграшів у цій грі дуже простий — треба лише запитати: а що отримає татарський народ? Хіба татарську мову у школах відроджувати почнуть? Чи перестануть татарських сільських парубків на забій в Україну гнати? Що, більше свободи стане, перестануть заарештовувати прямо на вулицях за будь-яких пчих проти Москви та Кремля? Може, багатше татари жити стануть, усе одразу газифікують і добрими дорогами вкриють?

Як зможуть відчути «покращення» життя мільйони татар після модифікації Конституції? І якщо поглянути на десятиліття вперед, хто одружуватиметься з татарськими дівчатами, хто виховуватиме татарських дітей? Адже, крім ласкавих і працьовитих татарських бабусь, дітям потрібні татарські батьки! А їхні мертві тіла валяються на українських чорноземних полях, не похованих за мусульманським звичаєм, а їхні душі блукають у темряві. А командування ЗС РФ останки загиблих навіть збирати не хоче. Та що там збирати — вже зібрані тіла не хоче вивозити з України для поховання, незважаючи на прохання української влади, яка витрачає дефіцитну електроенергію на обслуговування рефрижераторів, де зберігаються тіла російських солдатів.

Де ж той рядок в Основному Законі РТ, спираючись на який, ми з полегшенням зможемо сказати: «Ну, слава Аллаху, ось тепер заживемо!»? Можливо, це автор такий дурень, що не розглянув таких нововведень. Не бачить, дурило пришелепкувате, замаскованого хитрого татарського кроку до миру і достатку, до татарської свободи й татарської гідності. Може, підкажіть йому? Не посоромтеся, тицьніть його носом!