«Ми живемо в XXI столітті, але, по суті, платимо данину Москві»: чому якути почали «захищати росіян у ДНР та ЛНР»

Ще один російський народ засвітився у російсько-українській війні – якути.

Миготять у роликах Ютуба браві хлопці з Республіки Саха, рядки ЗМІ приносять відомості про загиблих у боях під Харковом, біля Києва, на українському Донбасі. Траплялися такі речі й раніше. Ще 2014-го якути їхали повоювати в Україні, з озвученою версією поїздки: «захищати росіян у ДНР та ЛНР». Число якутських солдатів, добровольців, інструкторів та інших шукачів на військовій ниві грошей, слави та гострих відчуттів ніхто вам не назве, це таємниця за сімома печатками, як і кількість «вантажу-200» у пластикових мішках, отриманого родичами в Республіці та похованого у мерзлій якутській землі тихенько й без особливого розголосу.

Сьогодні через військкомати на війну йдуть охоче, служать завзято, з наміром збудувати кар’єру, дослужитися, заробити. У самій Республіці Z-свастики щокроку. Незгодних із політикою агресії, мілітаризму мало, і вони залякані.

Адже в 20-30-х роках минулого століття Якутія боролася за суверенітет, будувала свою державність. До наїзду сталінського репресивного катка якути тричі піднімали антибільшовицькі повстання.

У 90-ті начебто відбувся ренесанс національно-патріотичного руху, було проголошено Декларацію про державний суверенітет, у жовтні 1991 засновано пост Президента республіки. Але потім був відомий Федеральний закон «Про основні гарантії виборчих прав та права на участь у референдумі громадян Російської Федерації», відповідно до якого президент Республіки Саха (Якутія) обирається за поданням Президента РФ Державною Радою (Іл Тумен) Республіки Саха (Якутія) і… як кажуть українці: «Маємо те, що маємо». Від реальної самостійності, від бажаного процвітання залишилося небагато. Момент було втрачено, зі «збичею мрій» довелося розпрощатися.

А ФСБ із поліцією, суди із прокуратурою зробили «правильні» висновки: закрутити гайки, щоб не допустити рецидивів.

Якутський активіст, фронтмен групи Crispy Newspaper Айхал Аммосов (за паспортом Іванов Ігор Анатолійович) в інтерв’ю сайту «Сибір-Реалії» від 08.07.2022 розповідає: «Якщо в Росії диктатура, то в Якутії ми живемо в ультрадиктатурі – тут можуть сильно покалічити за думку, що йде врозріз із “загальнодержавною”…

Я думаю, що вони превентивно гасять будь-який протест, бо реально бояться того, що люди вийдуть на вулицю, будуть мітинги, що національна самосвідомість прокинеться, народ незалежності захоче…

Народ тут [в Якутії] дуже бідно живе, ви навіть не уявляєте. У цьому республіка Саха-Якутія насправді дуже багата – вугілля, золото, алмази – але це вирушає до Москви. Ми живемо у XXI столітті, але, по суті, платимо данину Москві. Від нас вивозять корисні копалини, діаманти, гроші, а натомість залишають жахливі дороги, бруд усюди, маленькі зарплати».

На очі молодих якутських хлопців опустився Морок – Бог обману та хвороб у слов’янській міфології. Якщо раніше всі ми сміялися з розповідей про «розумників», які стають донорами нирки для трансплантації за кілька тисяч доларів, то сьогодні рекорди дурості побиваються. Знаходяться бажаючі ризикувати життям для виплати іпотеки, покупки автомашини, захоплення трофеїв у вигляді пральних машин, ноутбуків, мобільних телефонів тощо.

Як щуролови з чарівною сопілкою, працюють російські військкоми в Якутії: ошуканих і засліплених брехливими закликами хлопців із Саха-Якутії заманюють на забій в Україну. Змусити уряд служити народу, а не Путіну, налагодити гідне життя вдома, стати справжніми власниками багатств рідної землі, чомусь їм на думку не спадає.